-1 Київ
І про погане.
У Костянтинівці, кажуть, поганенький будиночок іде за 15 тис. грн. Оренда будинку із хоч якимись зручностями стрибає до 35 тис. грн.
Це ціни для військових. Будь-яка група, взвод, рота, виходячи на фронт, найперше шукають для себе сяку-таку располагу, куди можна приїхати, помитися, попрати речі, трохи поспати.
У Костянтинівці бум на житло.
Коли йшли шалені бої за Бахмут, військові штурмували волонтерів із проханням знайти хоч якийсь будиночок в оренду чи квартиру, та хоч у Слов'янську, куди можна відтягнути легких контужених, прокапати, відлежатися. Слов'янськ гнав ціни на житло. Слов'янськ переживав бум оренди.
У Вугледарі до останнього можливого працювали рієлтори. Здавалися квартири військовим. Здавалися. В оренду.
Коли вам захочеться написати щось про невдячних людей сходу, які наживаються на військових, – ви матимете рацію.
Але. Але тоді згадайте, будь ласка, які шалені ціни на житло переживали Львів, Франківськ, Рівне тощо. Тилові міста переживали бум оренди. Ставка йшла на біженців.
Тому схід і захід разом. Завжди.
А люди – бачте, тут таке діло. Люди скрізь більш-менш однакові. І на сході, і на заході. І на півдні бум оренди, там ставка на військових. І в центрі бум оренди, там ставка на біженців. І в Харкові здавалося житло військовим по добрячих цінах, і в Запоріжжі, певна, теж.
Не всі. Звичайно, не всі. Слова "все" взагалі не існує.
Але вибірка по цінах на житло добряче репрезентативна.
Джерело: Diana Makarova / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
