+24 Київ
Мені здається, недалекоглядно говорити, що 16 тис. поправок до "банківського" законопроєкту знадобилися тільки для того, щоб затягнути процедуру його ухвалення. (Спеціально для тугодумів: вважаю, що законопроєкт треба ухвалювати).
Законопроєкт об'єктивно проблемний. У тому сенсі, що ще не зрозуміло, як на нього відреагує Конституційний Суд, а закон туди напевно потрапить, якщо його ухвалять. Ці поправки – своєрідне закріплення перемовної позиції. Щоб обговорювати і те, коли можуть ухвалити фінальний текст, і те, яким конкретно він буде.
Тому що якщо відмовитися від розгляду всіх поправок і проголосувати в цілому початковий законопроєкт, – такий варіант обговорюють, – то зачіпок для Конституційного Суду залишиться занадто багато. А якщо увійти в розгляд поправок, то ще доведеться домовлятися, які з них і за яких умов підтримають, а від цього залежить дуже багато. Тож на самі поправки теж треба дивитися, а не тільки на їх кількість.
Джерело: Дмитро Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
