-2 Київ
Рубрика "Нотатки телеглядача".
Подивився, як коментують у наших медіа розстріл у коледжі в Керчі. Виявляється, у нас абсолютно не готові обговорювати такі події. Не знайшлися і спікери, які могли б грамотно це коментувати, та й мови, знань не вистачає. Виходить, що ця подія автоматично пішла в дуже вузькі межі "ФСБ підриває Росію" і періодично доповнюється історіями про напади на школи у США – в основному про розстріл у Колумбайн, найбільшу мас-культурну історію.
Хоча, наприклад, у тій самій Росії, яка окупувала Крим, ось такі розстріли, які не мають стосунку ні до Путіна, ні до рязанського цукру з гексогеном, – уже буденність. Було і в школах, і в супермаркеті – здається, ще в нульові роки московський майор міліції Євсюков став першим таким російським масовим убивцею. Це окрема велика тема, і не помічати її окремість – означає, нічого не зрозуміти.
Дивно і подавати цю тему тільки через призму вогнепальної зброї. Наприклад, в азійських країнах, де з вогнепальною зброєю навіть суворіше, ніж у Канаді, яку зазвичай порівнюють зі США в контексті таких трагедій, – знаряддя ось таких масових убивств – звичайні ножі. У Китаї регулярно ловлять психопатів із ножем, які нападають на перехожих або атакують дитячі садки, у Японії були такі напади в школах.
Коротко кажучи, дуже низька стеля дискусії. Урівень з Бабченком, який чіткіше за інших сформулював цю межу опису-через-путінське. Путін, звичайно, мерзотник, але хотілося б стелю вищу, ніж Бабченко, ми ж Україна, а не відголос Москви в широкому сенсі.
Джерело: Дмитро Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
