Дмитро Співак
ДМИТРО СПІВАК

Політик і телеведучий

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Пане президенте, минув рік. Ті самі схеми. Ті самі механізми. Тільки наглядачі інші. Переважно з "95-го кварталу" G

За рік, що минув із моменту обрання Володимира Зеленського президентом України, у житті людей нічого не змінилося, вважає колишній депутат Одеської облради, політик і телеведучий Дмитро Співак.

Пане президенте!

Рік тому на стадіоні ви виголосили доленосні слова, звернені до Порошенка: "Я не ваш опонент! Я – ваш вирок!" Саме після цих слів ви практично стали переможцем президентських виборів. 73% українців повірили в те, що Порошенка та його злочинну кліку буде покарано за все скоєне і ви станете вироком усій зіпсованій системі руйнування і знищення країни й зубожіння людей.

Адже більшість людей голосувала не проти конкретної людини. Люди голосували проти мародерства й кумівства, контрабанди та суддівського свавілля, тіньових схем у держпідприємствах і прокурорського свавілля. Порошенко уособлював усе це непотребство. А у вашій особі українці побачили свої надії та сподівання на те, що настане закінчення епохи бідності, мракобісся і несправедливості. Ви для них були уособленням нового етапу розвитку України.

Минув рік. Що, по суті, змінилося в житті кожної людини? На жаль, нічого. Рівень життя падає, і це почалося задовго до пандемії. "Свати" витіснили "кумів" із владних кабінетів. Корупція та некомпетентність процвітають, а суддівське свавілля не залишає людям надії на таку очікувану справедливість. "Свинарчуки" нікуди не поділися, а просто перефарбувалися. Вони відчувають свою непорушність і безкарність. Ті самі схеми. Ті самі механізми. Ті самі наглядачі. Точніше, ні – наглядачі інші. Переважно з "95-го кварталу" або опричники кількох олігархічних груп.

Нічого не змінилося. У часи Порошенка мародерствували під час війни, а сьогодні – під час пандемії, вивозять десятки мільйонів масок із Держрезерву, і ніхто за це не відповідає. Олігархат, як і раніше, заправляє балом, а зовнішнє управління досягло сьогодні свого апогею. Суверенність залишилася на папері, а приватні фонди та інші транснаціональні корпорації повністю всім заправляють. Лещенко та Найєм у керівництві "Укрзалізниці" й "Укроборонпрому" – яскраве тому підтвердження.

Парламент, у який потрапили абсолютно випадкові люди, взагалі стає посміховиськом. Щоденні скандали і зашквари, нерозуміння ролі та функцій вищого законодавчого органу, порушення регламенту й відверта профнепридатність стали характерною рисою нинішнього скликання. Парламентаризм повністю деградував.

Якщо озирнутися на рік назад, то я чітко пам'ятаю нашу з вами розмову, вогонь у ваших очах і прагнення швидко все змінити. Ні, я не чекав від вас дива. Я розумів, із якими викликами ви зіткнетеся і що це буде набагато складніше, ніж ви собі можете уявити.

Та й МВФ не пошлеш "у дупу", як у фільмі. І з корупцією буде нелегко впоратися. Цей спрут оповив усю систему управління, і з цими "чортами" просто так не розібратися. До того ж коли всі антикорупційні органи й ВАКС контролюють ззовні і вони повністю себе дискредитували.

Так, я не чекав дива. Але я все-таки не очікував, що все залишиться, як і раніше. Чи стане навіть гірше. А ще я навіть у страшних снах не міг собі уявити, що за вашого керівництва відбуватиметься наступ на свободу слова і тиск на невгодні ЗМІ. І що регіональна політика повністю втратить своє призначення. І звичайно, я ніколи не думав, що на догоду МВФ ви підете проти волі народу, який обрав вас, і погодитеся на союз із Порошенком, замість того, щоб стати для всіх них реальним політичним вироком.

Безумовно, за цей рік є й позитивні аспекти вашого президентства. На відміну від своїх попередників, ви особисто не очолюєте корупції й болісно сприймаєте всі проблеми та невдачі. Так, ви відновили нормандський формат і розпочали мирний процес. Але повірте, цього мало! Люди не відчувають, що життя змінюється на краще. І нехай вам не подає надії 44% підтримки. Це дуже швидко може змінитися. Просто дуже не хочеться зізнаватися собі в черговій помилці. Та й остаточно розчаровуватися теж не хочеться. Так, надія ще залишилася. І віра теж. І я дуже не хочу, щоб ви безславно закінчили свій президентський строк.

Володимире Олександровичу! Вам 42 і ви вже "не пацан зелений". Зізнайтеся собі, що бути президентом набагато складніше, ніж грати. Ви сьогодні самі пишете історію країни й самі пишете свій вирок. А яким він буде – залежить від вашого усвідомлення своєї місії, ваших дій і рішень. Ви – президент України, отже, громадяни нашої країни й ваші виборці мають право вимагати від вас результату! Час обіцянок, відеороликів і креативних флешмобів закінчився. Як і закінчився час, який вам дали для того, щоб по-справжньому стати главою держави, і на обвинувальні вироки всій попередній системі.

Тож думай-те!

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати