Для нас допомога США – це чи не єдина позитивна новина в цьому році. Вона дає надію, а надія дає сили. Питання тільки в часі: скільки доведеться триматися, поки допомога дійде.
Основний пріоритет, звичайно, незмінний – це люди. Були б вони в достатку, війна б була геть іншою, і фронт би рухався в інший бік.
Окрім людей (що залежить тільки від нас), дуже чекаємо боєприпаси на все. До речі, у тому числі й на дрони.
Ви кажете: мільйон дронів. Треба говорити про мільйон снарядів (причому різних типів).
Третє із пріоритетів я б назвав – засоби РЕБ і управління РЕБ, бо коли немає комунікації й управління засобами, неузгодженість може приводити до катастроф.
Миколі дружина зібрала гроші на РЕБ, він приніс його на свою позицію, включив – і потушив усі "птахи" своєму сусідньому взводу іншої бригади. Щоб так не ставалося, потрібна загальна координація радіоелектронної боротьби.
Ну, і, як завжди, чекаємо на літаки. Ворожі ФАБ продовжують падати. Нерозірвані ми із цікавістю розглядаємо й потім об'їжджаємо десятою дорогою.
Коротше, чекаємо на перші кроки допомоги.
І, як завжди, робимо все можливе й неможливе, щоб утримати Донбас.
Джерело: Єгор Фірсов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора