Білорусам жити з Лукашенком іще п'ять років – це за відчуттями, як заміж силою за старого, ще й без розрахунку, бо толку від нього нуль

Показують нам Лукашенка, який говорить, що готовий "вести діалог" зі студентами і з робітниками. Ну, які, дурню зрозуміло, налаштовані опозиційно.

Який діалог? Про що діалог? Їх уже суто фізіологічно від нього нудить, як я це бачу збоку. Жити з ним іще п'ять років – це за відчуттями, мабуть, як заміж силою за старого, ще й без розрахунку, бо толку (грошей і перспектив) від нього нуль.

Із нашим теж таке буде, просто в нашого більше двійників і хірургів, тому він довше справляє враження "як новенького". Але 2024-го, якщо знову попре, матиме Білорусь.

Зараз над ним не капає, але він готовий подати руку і силовий "резерв" тому, над ким капає, тому що це його дзеркало. Оля – Яло. Учора Лукашенко – сьогодні Путін. Путін тягне з болота своє майбутнє в особі Лукашенка. Але це дуже велике питання – чи витягне перший другого, чи другий затягне за собою першого у трясовину. Як там частіше у житті трапляється? Ну, так буде й тут.

Джерело: Елена Рыковцева / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора