+14 Київ
У мене є мрія. Це геополітичне лідерство України у Східній Європі. Амбітна й не нереальна. Треба зовсім небагато: цілеспрямовані, системні стратегічні дії, засновані на єдності поглядів і стійкості воєнно-політичної еліти. А також на єдності суспільства, із чим є труднощі.
Ми маємо виграти війну політично – нав'язати РФ вигідний для нас формат миру, навіть якщо він для нас не такий вигідний. Це база. Про це треба казати суспільству, на які формати миру ми маємо розраховувати – від найгіршого до найкращого.
Україна має перетворити закінчення війни на перемогу, а перемогу – на моральний і політичний капітал. Українці як суспільство і як нація мають стати символом незламності, боротьби, а це вже працює і треба посилювати.
Київ має інституціоналізувати післявоєнний союз у Східній Європі – створити та/або очолити регіональний безпеково-економічний блок (Україна, Польща, країни Балтії, Молдова, така собі Балто-Чорноморська вісь). Сила союзу – у протидії РФ, контролі енергетики, озброєнь, логістиці (стати логістичним хабом – шанс нашої держави).
Україна має стати силою й гарантом безпеки для сусідів – Молдови, Грузії, країн Кавказу – від російського впливу: інструктори, ПВК (саме так, саме приватні військові компанії), озброєння, українська школа оборонного досвіду й будівництва.
Київ має очолити "хрестовий похід" проти пострадянщини (проросійськості) у світі: запустити програми декомунізації й дерусифікації у пострадянських країнах (але у першу чергу у себе, починаючи з російської мови на вивісках в українських містах). Україна має організувати культурну й інформаційну експансію у світі. Не забувати й про пам'ятники нашим воїнам у війні проти терористів із РФ (яка до цього часу не має назви й не стала Визвольною чи Народною, чи Вітчизняною, чи Антиколоніальною – немає символізації й міфодизайну).
Україна має шанс стати хабом мережі військово-промислових кооперацій – координувати виробництво й поширення озброєнь, БПЛА, боєприпасів, засобів ППО тощо у взаємодії з оборонними корпораціями країн-партнерів.
Інфраструктура нашої держави має зв'язувати транспортно й енергетично зі сходу на захід і з півдня на північ. І навпаки, перехресно.
Окрім того, Україна має потенціал реалізувати свій великий потенціал як центр ІТ і кіберзахисту, як експортер новинок у цій сфері.
Зовсім мала й амбітна ціль – Київ має перехопити ініціативу у провідних країн світу: бути не прохачем, а ініціатором планів, рішень, пропозицій, коаліцій. Україна має нав'язувати порядок денний, пропонувати миротворчі, безпекові, стратегічні ініціативи на рівні НАТО, ЄС, навіть ООН, яке втратило свої спроможності як міжнародна безпекова організація, м'яко кажучи.
Наша держава має побудувати мрію, ідею "нової України" як символу перебудови пострадянського світу на сучасну систему зі свободами, технологіями, стійкістю.
Це все не миттєвий проєкт – це тривалий забіг на 10–15–20 років мінімум. Хоча це ще не тривалий.
Якщо все це не сон і не вологі фантазії.
Джерело: drive_Ernesta / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
