Показуючи "Слугу народу" в РФ, Кремль прагнув розповідати українцям, як Зеленський заробляє у ворогів. Але не зрослося

Карма is a bitch, а Путін – хубло.

Дякуючи великому Пу, тепер ми знаємо, що в серіалі "Слуга народу" є принаймні один гарний жарт.

Історія чудова. Бо передусім вона свідчить про те, що у Кремлі залишилися вкрай незадоволеними зустріччю в Парижі, де вони очікували від Зеленського Україну без жодних зусиль. Але українське суспільство окреслило червоні лінії, президент їх не перетнув, Кремль тепер незадоволений. Суцільна втіха зараз почитати російську пресу, у якій паплюжать Зеленського, або українські філії російської преси, як у телевізорі у Медведчука, та й не тільки, де стогнуть і виють про несправджені надії. Загалом Кремль розсерджений. Був. Після зустрічі.

Вирішили піти второваним шляхом і влаштувати Зеленському його "липецьку фабрику". Тобто дискредитувати президента, звинувачуючи в зароблянні грошей у Росії. Із Порошенком пройшло. Путін заморозив фабрику, Roshen її не могла продати, сама фабрика не працювала, а в Україні розганяли тези про те, що гад Порошенко заробляє на крові. Стало успішним мемом. Сам Зеленський використовував липецьку фабрику проти Порошенка, зокрема на епічних дебатах. Те саме мало статися й із Зеленським. Серіал купили заздалегідь, ще у травні. Може, стане у пригоді. І після "Нормандії" дали команду показати глядачам Росії це велике творіння, а українським виборцям розповісти, як Зеленський заробляє у ворогів. Технологія стара.

Але не зрослося. Як виявилося, дискредитація президента України не така важлива, коли це може спричинити насміхання із президента Росії. Ось такі вони, комплекси у підстаркуватого диктатора.

До речі, тепер шанси домовитися з Росією будуть ще меншими. Тому що ось це Хубло буде завжди незримо присутнім під час перемовин. А Путін буде, найімовірніше, вважати Зеленського людиною, яка його принизила.

Якось усе зрослося – і Олімпіаду росіяни проводитимуть свою, погрожують принаймні, і за анекдоти скоро саджатимуть.

І ще, любим товаришам росіянам треба запам'ятати. Це українці мають право називати чи не називати свого президента якими завгодно словами, сміятися з рівня його компетенції або дивитися закоханими очима. Кожному своє. Але це наш президент, і ми його можемо тролити скільки завгодно. А для росіян – на ви, пошепки і Володимире Олександровичу.

Принаймні доки зі своїм Хублом не розберуться.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора