+9 Київ
Що є найбільшим викликом інвестора? Може, корупція? Може, ризики? Насправді ні.
Бо найбільшим викликом для інвестицій є невизначеність. В умовах великої невизначеності інвестор не може ні порахувати ризики, ні врахувати корупцію. Не такими важливими стають і тисячі інших проблем. Гроші приходять навіть до країн, якими правлять людожери. Просто інвесторам треба чітко розуміти, яке меню. Тому в Україну не заходять інвестиції під час війни. Бо війна – це максимум невизначеності. Й інвестуються гроші, які вже є у країні і які не можуть звідси вибратися. І, звісно, гроші організацій на кшталт ЄБРР.
Але мова не про Україну. Мова про США і світ. Де наче тимчасово видихнули й перестали боятися рецесії, тим більше ФРС сказала, що ризики цієї рецесії зросли, але ще не настільки, щоб стрибати з даху хмарочоса.
Які основні ризики Трампа? Торговельні війни? Спровокована ними інфляція? Дружба з Путіним? Маск і його звільнення направо й наліво? Чи знову Маск, чия поведінка може призвести до банкрутства Tesla й падіння ринків?
Це хаос. Який зараз значно більший, ніж у часи його першої адміністрації. Бо тоді президента Трампа оточували професіонали, які, дійсно, довго не затримувалися на посаді. Але стримували його пориви. А зараз навколо Трампа лоялісти, які посилюють хаос у бажанні продемонструвати любов до найвидатнішого лідера сучасності й найкращого президента США.
До чого це призводить? До невизначеності. А невизначеність стримує інвесторів. Які не знають, із яким настроєм та ідеями завтра може прокинутися Трамп. І ця невизначеність небезпечніша, ніж навіть усі торговельні війни разом узяті. До чого призводить невизначеність? До того, що люди стримують, відтерміновують інвестиції. Угоди по злиттю й поглинанню відкладаються. Фірми не виходять із розміщенням акцій. Рішення ставляться на паузу. А це вже прямо впливає на зростання економіки. І починається коло: негативні очікування – дії – ще більш негативні очікування. І хвіст починає виляти собакою.
До чого це все може призвести? Насправді все разом може штовхнути економіку США до рецесії, причому у вигляді стагфляції, а фондові ринки – до обвалу. Звісно, може, то не означає, що обов'язково штовхне. Але ризики такого розвитку подій зростають карколомно. А світ уже встиг забути, як це воно. Виросло ціле покоління, для якого 2008 рік – то щось із казок батьків. Цікаво, що 2008 рік для багатьох був сюрпризом. Економіка тоді зіштовхнулася з айсбергом, коли під водою було те, що ніхто не бачив, але що і пробило борт. А зараз ситуація зворотна. Корабель тупо несеться на величезну скалу. І капітан її бачить. Але каже, що то все ок. І так треба. І проблема в тому, що якщо криза станеться і з неї треба буде шукати вихід, то керувати процесом знов буде той самий капітан. Керувати так, як він уміє…
Але ж це лише ризики. Лише припущення. І, може, пронесе…
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
