-3 Київ
Як виявилося, влада не може знайти пристойних кандидатів на посаду міністра. Тому що всі гідні кандидати відмовляються від такої пропозиції. Арахамія все чесно сказав, як на духу. Гарний чесний хлопець. Увесь час щиро говорить правду. А професіонали ("Нафтогаз" не дасть збрехати) раптово можуть встати і піти, відмовившись грати за правилами "без правил".
Оце сюрприз. Адже ніхто не здогадувався. Ніхто не міг припустити, що цим усе закінчиться.
Ніщо не віщувало біди. Була п'ятниця, 13-те.
Здавалося, що може піти не так. Ти призначаєш непрофесіоналів, а кого попало вважаєш потрібним і вимагаєш лояльності. І все. Беззаперечного підпорядкування. Ну, хто б міг подумати, що після цього гідні професіонали відмовлятимуться від честі співпраці. Хто може подумати, що вони потім не захочуть працювати у чудовому колективі з лояльних людей. Адже це одне задоволення з такими людьми спілкуватися. Вони всі такі добрі. І прислужливі. Дивовижно.
Ти звільняєш реформаторів, людей із репутацією без видимої причини. І водночас поливаєш людей брудом, витираючи об них ноги й роблячи з умовного Нефьодова козла відпущення.
І що, хіба це привід? Та хто б здогадався. Хто міг у той момент навіть уявити, що може бути вплив на майбутнє рішення інших людей? Неможливо собі таке навіть уявити.
Ти не поважаєш незалежні інститути і віддаєш перевагу ручному управлінню. І хто міг подумати, що це не приверне до тебе справжніх профі?
Годі збагнути. Всі так роблять. Завжди так робили. Які ще, до біса, інститути? Які, до біса, процедури? Хто головний, той і головний.
Ти зливаєш операцію, яку готували сотні людей, десятки ризикували життям, а потім кажеш, що нічого не було? Ну і що, мало що ти робиш. Робота така. Ну, була б операція "вагнерівці" гордістю для країни, стала б основою для десятка фільмів і книг, вчили б її потім у підручнику. Ну і що? Що, інших приводів для фільмів не знайдемо? Хіба це привід професіоналам іти? Та боже упаси, мають працювати далі.
Балувані ці гідні кандидати. Та й хто сказав, що вони гідні? Ще й не знаєш, чого від них очікувати. Раз – і йде весь склад незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу". Раз – і разом із ними йдуть кілька членів правління. Ненадійні люди. І як із такими працювати? Не розуміють вони, хто головний. Вимагають поваги. Про правила говорять. Про інститути. Тьху ти. Почали наймати іноземців на свою голову. Нічого вони не розуміють в українській ментальності.
Але. Напевно ж, можна вирішити проблему. Не треба вішати ніс. Адже якщо ти веселий і кмітливий, то завжди знайдеш вихід із ситуації. Зрештою, є досвід друзів із комуністичної партії Китаю. Саме час ним скористатися. Адже, напевно, мудрі товариші з Пекіна знають, як вирішувати такі проблеми. Можна звернутися до досвіду самого товариша Мао. У його культурній революції, напевно, є підказки, як працювати з професіоналами і цими вошивими інтелігентами.
Ну, а якщо ні, то завжди є запас міцних господарників. Ці досвідчені товариші завжди готові. Їх тільки із запою треба вивести, а далі вони впораються. Їм за радість і тиждень у кабінеті посидіти. Та й Кива став адвокатом, не соромно тепер таку людину в міністри призначити. І є безліч колишніх податківців, прокурорів і ментів. Талант на таланті. І щасливі будуть посаду отримати. Навіть зарплату не проситимуть.
Тож чого сумувати? Теж мені проблема.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
