Україна перебуває у тяжкому становищі через те, що за кілька місяців до війни, знаючи, що ця війна більш ніж імовірна, ніхто не надав Україні необхідної допомоги.
Україна могла отримати ракети "земля – повітря", іншу необхідну зброю, щоб по-справжньому завдати шкоди армії агресора вже в перші дні війни. Цього зроблено не було.
Я нікого не хочу заганяти в песимізм, але треба усвідомлювати, що все не так веселково, як нам намагаються подати.
Немає жодних сумнівів, що якби путінські початкові плани реалізувалися, якби Київ захопили, президент Зеленський на американське запрошення виїхав би з країни, а в Києві сидів би путінський гауляйтер Янукович, то Захід цинічно вступив би з ним у перемовини. Саме такий сценарій склався тоді у головах західних політиків. Ми все це проходили після анексії Криму.
Але сталося те, чого ніхто не очікував. Українці вчинили агресору героїчний опір, путінська армія зав'язла, а громадська думка по всьому світу твердо стала на бік українського народу. Ніхто до такої ситуації не був готовим. Усі розповіді адміністрації Байдена про те, що вони заздалегідь готували "страшні" санкції, – це блеф. Готувати вони їх почали лише після вторгнення. І що найголовніше, лише тоді, коли стало зрозуміло, що війна затягується, вони почали діяти, сильно відстаючи від Європи.
Усі ці події ставлять перед нами запитання. Що ж насправді обговорювали Байден і Путін під час саміту та кількох телефонних перемовин? Який стосунок мала іранська ядерна угода, яка зараз, найімовірніше, зривається до України в тих перемовинах, і чи не була Україна розмінною картою в цій грі? Що робив директор ЦРУ у Москві, коли зустрічався з Патрушевим? Цілком очевидно, що ми знаємо не все.
Джерело: Гарри Каспаров / Facebook