Боягузлива й ганебна позиція Заходу – домовитися з Путіним, заплативши трагедією українців, яких убивають щодня. Компроміс шукають там, де він можливий. Однак треба розуміти, що є ситуації, коли спроби його знайти лише заохочують агресію.
Завдання Путіна не є воєнною таємницею. Ліквідація української державності – це лише частина загального плану протистояння вільному світу.
Путін веде війну з НАТО за переділ світового устрою. Компроміси добрі, коли є чітке розуміння можливості здобути щось натомість, а всі спроби знайти точки дотику з Путіним завжди закінчувалися дуже погано.
Добре, коли все закінчується миром, але іноді необхідно застосовувати силу, й, очевидно, такий шлях часто рятує більше життів. У 2008 році, коли Путін напав на Грузію, жорсткіша позиція американців дала б зовсім інший сценарій розвитку подій.
Якби у 2014 році Захід почав запроваджувати нинішні санкції, то великої війни не було б. Ці обмеження чітко продемонстрували б Путіну, що агресія йде йому не на користь, а на шкоду. 2022 рік і повномасштабний напад на Україну – закономірний результат багаторічної бездіяльності Заходу.
Путінські злочини на сьогодні можна порівняти з тим, що було під час Другої світової війни. Він б'є по госпіталю в день проведення саміту НАТО, він убив Навального в день відкриття Мюнхенської конференції з безпеки. Путін подає Заходу сигнал про те, що вони ні на що не здатні імпотенти, яких він не боїться. Захід може дати гідну відповідь – дати Україні Tomahawk, здатні розгромити військову базу в Підмосков'ї. Це та мова, яку Путін розуміє.
Джерело: Garry Kasparov / Telegram