Але ж Горбачов міг повернути в бік таборів і заборон – СРСР іще кілька років протримався б, але розвалився б потім зі страшенним гуркотом
2 березня 2021, 13.21 Этот материал также можно прочитать на русском
Більшість людей не усвідомлює важливості руйнування Радянського Союзу президентом СРСР Михайлом Горбачовим, зазначив голова загальноросійського руху "Союз правих сил" Леонід Гозман.
Начальник в'язниці, який зруйнував в'язницю, – до 90-річчя Михайла Горбачова.
РЕКЛАМА
А скільки їх було за всю історію Росії? Тих, хто був на самій верхівці, і хотів не поневолювати країну, а дати їй свободу. Кілька людей – князь Дмитро Голіцин, Олександр Другий, Єльцин. І, звісно, Михайло Сергійович.
Кажуть, він потрапив у найскладніші обставини. Країна, яку він очолив, не могла більше існувати у брежнєвському варіанті – усе розвалювалося, гроші скінчилися, машина масового терору згнила. Ні страху вже не було, ні поваги. Тож його дії з реформування можна вважати вимушеними – реформи розпочав би будь-хто, хто опинився б на його місці.
РЕКЛАМА
Але подвиг його і, відповідно, вічна вдячність йому за те, куди він повернув. Міг же в бік таборів та заборон – і ще кілька років СРСР би протримався, розвалився б, звісно, зі страшенним гуркотом, поховавши під уламками і себе і, не виключено, весь світ. Але хто ж зі старої гвардії того часу вірив у такий результат? І його обкомівське минуле, його коло спілкування, напевно, штовхали його саме туди. Найімовірніше, і товариші по Політбюро вірили, що він поведе Радянський Союз шляхом якщо не Сталіна, то Андропова.
А він пішов в інший бік – свобода, можливості людини, ініціатива. І ось за цей його вибір – а це був його особистий вільний вибір, був би я вірянином, я б вічно молив Бога за нього. Можливо, він і не знав, куди це приведе, можливо, він хотів чогось іншого – правильного соціалізму, наприклад. Але це все неважливо. Він, начальник в'язниці, зламав в'язницю!
А все погане і гарне, що було далі, робили вже ми. Але на початку шляху був він і його вибір, який визначив життя кожного з нас.
Дорогий Михайле Сергійовичу! Усі ми смертні. Але я щиро бажаю вам дожити до того часу, коли більшість наших співгромадян зрозуміє велич здійсненого вами. І жити ще довго після цього, оточеним пошаною і повагою людей, яким ви дали свободу.
Джерело: Leonid Gozman / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
РЕКЛАМА
