Медведєв у своїй статті пише про укрофашистів. Спочатку ти замовляєш телевізору злісну брехню про Україну, а потім сам у неї віриш

У "Коммерсанта" великий журналістський успіх: опублікували лайку Медведєва про Україну. Дебіли, укрофашисти й ось це все.

Ні, нічого нового тут немає: я ще в Думі з подивом виявив депутатів, які живуть у порядку денному нашої пропаганди. Але тоді це було радше винятком, тепер – правило. Якщо довго слухати трелі власного Соловйова, то плавний з'їзд із глузду гарантовано. Виходить пропаганда, яка кусає себе за хвіст. Спочатку ти замовляєш телевізору злісну брехню, а потім віриш у неї сам.

І начебто зрозуміло: Медведєв (який, нагадаю, усе-таки колишній президент, хоч і несправжній) разом з усією гідрою Радбезу хотіли передати Нуланд, що про Україну розмовлятимуть із нею, а не із Зеленським, але вже не змогли втриматися на сухій тезі. Які там дипломатичні канали, які залишки здорового глузду. Відчуття, що Медведєв покликав собі в копірайтери чи Мілонова, чи Жириновського. Імовірно, вони ж пишуть і для Лаврова в останні роки.

Повна втрата навички членороздільної політичної і дипломатичної промови. Тому що політика – це не кидатися фекаліями через паркан, а щось інше, про що геронтократи у Кремлі, захоплені абсолютною владою, давно забули.

Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора