+10 Київ
Чи потрібен Україні статус основного союзника США поза НАТО?
Ті, хто почав займатися зовнішньою політикою не вчора і не позавчора, мають пам'ятати, що у 2019 році найбільша і найпотужніша країна Латинської Америки – Бразилія – отримала престижний статус основного союзника США (Major Non-NATO Ally, MNNA).
Що ж він означає для Бразилії та інших держав, які мають такий статус?
За визначенням Державного департаменту США, цей привілейований статус є потужним сигналом тісних відносин зі Сполученими Штатами, "демонструє глибоку повагу дружбі з такими країнами" і створює додаткові можливості щодо поглиблення двостороннього військового співробітництва, зокрема – надає певні преференції в закупівлі американського озброєння та його фінансуванні, спрощенні відповідних процедур, можливість участі у спільних наукових дослідженнях у сфері озброєнь, сприяння здійсненню підготовки військовослужбовців тощо. Даний статус також дозволяє компаніям із країни – основного союзника США, так само як компаніям із країн НАТО, брати участь у різних тендерах на ремонт і обслуговування американської військової техніки, яка знаходиться за межами США.
Україна, яка вже сьомий рік протистоїть агресивній Росії – котра володіє (ми не маємо цього забувати!) потужною стратегічною ядерною зброєю, а також значним арсеналом тактичних ядерних боєзарядів, – конче потребує справжніх союзників. І, звичайно, єдиною країною, яка сьогодні здатна реально протистояти Росії, є Сполучені Штати.
Якщо США занепокоєні небезпекою встановлення будь-яких сфер впливу у Східній Європі – до чого так прагне Москва – то запобігти цьому можна, надавши Україні статус основного союзника США поза НАТО, що має сприяти поглибленню українсько-американського партнерства у критично важливій сьогодні для нас військово-технічній сфері.
Партія "Сила і честь" першою в Україні порушила це найважливіше для зміцнення обороноздатності нашої держави питання. Сьогодні дана ідея з кожним днем знаходить усе більше прихильників як в Україні, так і в Сполучених Штатах. Не є секретом, що і представники адміністрації президента Байдена наразі самі виступають за необхідність надати новий імпульс зв'язкам Америки зі своїми партнерами та союзниками.
Ті ж, хто говорять сьогодні про те, що згаданий вище статус начебто ускладнить вступ України до НАТО, – або лукавлять, вдаючи, що не розуміють усіх геополітичних нюансів цього процесу, або застосовують школярсько-спрощений підхід, механічно екстраполюючи на Україну відносини США з тими країнами, які вже мають статус союзника Сполучених Штатів.
Більш того, твердження про те, що статус основного союзника США надається країнам, які не планують чи не можуть вступити в НАТО, є відвертою маніпуляцією і введенням української громадськості в оману. Адже не секрет, що вступ України до НАТО сьогодні навіть і не проглядається на зовнішньополітичному горизонті. Тоді як статус основного союзника США міг би вже найближчим часом надати Україні додаткові можливості щодо опору Росії.
Єдине, з чим дійсно можна погодитися з представниками чинної влади – так це з тим, що дане питання недоречно ставити "за лічені дні після зустрічі" у США. Це й справді виглядає недолугим. Звичайно, дану проблематику потрібно детально обговорювати у Вашингтоні, і дуже жаль, що (як уже стало зрозуміло) офіційний Київ від цього відмовився.
Те ж, що відбулося під час розгляду цього питання у Верховній Раді України, а також відповідні заяви (переважно в соціальних мережах) як представників уряду, так і керівників монобільшості в парламенті, лише підтверджують загрозливу для безпеки і оборони держави фахову і політичну короткозорість цих урядовців і політиків.
Згідно з Конституцією України, зовнішньою політикою держави керує президент на підставі законів України, які приймає Верховна Рада України. Тому заява на цю тему посла України в США взагалі є свідченням провальної кадрової політики, професійного невігластва та антидержавної діяльності у секторі управління обороною і безпекою України.
Джерело: "Українська правда"
