"Україна визначилася, що наша мета – членство в НАТО. Це єдине системне та інституційне вирішення для безпеки нашої країни і це записано в нашій Конституції. Україна має статус – ми EOP, партнер НАТО, і цей статус дає нам великі можливості як посиленої співпраці з НАТО, так і покращення нашої інтероперабільності і розбудови спроможностей", – підкреслила амбасадорка.
Вона зазначила, що MNNA – це статус для країн, які не вступатимуть до Альянсу.
"США – стратегічний партнер, який не тільки активно допомагає нам розбудовувати наші спроможності, надає кошти і зброю, включно з летальною оборонною, але з яким під час візиту президента [Володимира] Зеленського ми тільки що підписали дуже сильну рамкову угоду між Міноборони України і Пентагоном щодо стратегічних основ оборонного партнерства, яка є стартом для виходу нашого оборонного партнерства на новий рівень і відкриває двері до конкретних великих проєктів, над якими Міноборони і МЗС уже розпочали роботу. І саме такого типу двосторонніми угодами укладаються стратегічні партнерства зі США – як членів НАТО, так і інших. MNNA – статус для країн, які не планують / не можуть у силу політичних або географічних причин вступити в НАТО. Це точно не про нас", – резюмувала Маркарова.
8 вересня українські нардепи зберуться на позачергове засідання відразу після чергового. На порядку денному одне питання – розгляд проект постанови №5380 про звернення до Конгресу Сполучених Штатів про надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО.
Контекст
Автор проекту постанови №5380 – нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, нардеп зареєстрував його в парламенті в середині квітня. Підписи, необхідні для скликання позачергового засідання для ухвалення звернення, зібрали до середини липня.
У документі йдеться про російську агресію, окупацію Криму та Будапештський меморандум, згідно з яким країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету й кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї і обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу.
У зверненні згадано, що від початку війни на Донбасі загинуло понад 13 тис. людей, поранення дістало від 29,5 до 33,5 тис.
"У засобах масової інформації Російської Федерації й далі поширюється антиукраїнська пропаганда і постійно лунають заклики до знищення української державності. Станом на сьогодні фіксують погіршення ситуації на сході України через нарощування військової присутності Росії біля кордонів України і в окупованому українському Криму, а також провокації Росії на окупованій частині сходу України", – ідеться в документі, поданому в Раду 15 квітня.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив про те, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи нададуть Україні план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба буде побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
-1 Київ
