"Тиждень тому під час візиту до Вашингтона президент України Володимир Зеленський успішно заручився підтримкою США для зміцнення обороноздатності України. Там же ми підписали нову угоду зі США у сфері безпеки та оборони, яка по ряду параметрів є більш амбітніша за статус "основного союзника поза НАТО", – підкреслив Кулеба.
За його словами, Україна буде основним союзником США в НАТО, а не поза Альянсом.
"Для цього ми і втілюємо цілісну стратегію зовнішньої політики, створюємо систему альянсів для безпеки України, поглиблюємо взаємодію зі стратегічними партнерами. Парламент має право приймати рішення, які вважає за необхідне. Однак на цьому тлі ідея звернення до США за статусом "основного союзника поза НАТО" не несе доданої вартості для безпеки України... Я прошу народних депутатів не приймати рішення, яке ламає стратегічну логіку держави, і дати дипломатам продовжити професійно робити свою справу. Ми досягнемо ще більших результатів, якщо окремі політичні сили підпорядкують свої особисті внутрішньополітичні інтереси загальному для всіх завданню захисту національних інтересів України у світі", – зазначив Кулеба.
8 вересня українські нардепи зберуться на позачергове засідання одразу після чергового. На порядку денному одне питання – розгляд проєкту постанови №5380 про звернення до Конгресу Сполучених Штатів про надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО.
Амбасадорка України у Вашингтоні Оксана Маркарова також вважає, що Україні не варто набувати статусу основного союзника США поза НАТО, оскільки його отримують ті країни, які не планують вступати до Альянсу.
Контекст
Автор проєкту постанови №5380 – нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко – зареєстрував його в парламенті в середині квітня. Підписи, необхідні для скликання позачергового засідання для ухвалення звернення, зібрали до середини липня.
У документі йдеться про російську агресію, окупацію Криму та Будапештський меморандум, згідно з яким країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї та обіцяли не застосовувати до Києва економічний тиск. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу.
У зверненні згадано, що з початку війни на Донбасі загинуло більше ніж 13 тис. осіб, поранення дістало від 29,5 до 33,5 тис. людей
"У засобах масової інформації Російської Федерації продовжує поширюватися антиукраїнська пропаганда і постійно лунають заклики до знищення української державності. Станом на сьогодні спостерігається погіршення безпекової ситуації на сході України шляхом нарощування військової присутності Росії біля кордонів України і в окупованому українському Криму, а також провокації Росії на окупованій частині сходу України", – ідеться в документі, поданому в Раду 15 квітня.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден казав, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна повинна викорінити корупцію.
-2 Київ
