Лукашенко говорить про дорогий російський газ. У цьому з ним згодна й білоруська опозиція. Дійсно, сьогодні на тлі колосального падіння цін Білорусь платить удвічі-утричі більше, ніж німецький покупець сировини на спотовому ринку. Навіть більше, якщо звернутися до підписаних 10 років тому договорів, має платити ще більше.
Чому так? Та тому що, якщо в усьому світі формула ціни на газ зав'язана на попит і котирування нафти, в Білорусі – на ціну для Ямало-Ненецького автономного округу РФ. Поки там ціна була низька – контракт був вигідним. Але сьогодні звичайний споживач ЯНАО платить за газ більше, ніж середньостатистичний житель України – "Газпром" не займається благодійністю й намагається робити гроші, де тільки можливо.
Ціна ЯНАО – базова для Білорусі. А далі – вартість прокачування, зафіксована не формулою, а постійною ціною, послуги підземних сховищ і навіть просто премія "Газпрому" по $1 за кожні 1000 м³. Але це ще не все – є мінімальний прибуток "Белтрансгаза" – 100% власності "Газпрому" – $15,95 за 1000 м³. Це просто прибуток, оскільки гроші за доставку споживачам (на рівні області) розраховують окремо.
Тому сьогодні Білорусь, згідно з підписаним договором, не може отримати газ дешевше ніж $70–80 за 1000 м³, навіть якщо ціна в ЯНАО буде дорівнювати нулю.
Не може й купити в інших трейдерів – міжнародний договір закріплює за "Белтрансгазом" роль монополіста з постачання російського газу. Цей самий документ унеможливлює реверс – будь-яка альтернатива без участі "Газпрому" буде порушенням.
Одне слово, цього разу білоруська влада з договором сіла в калюжу. Документ жахливий і становить загрози національній безпеці країни.
Є вихід із ситуації. Їх відразу кілька, включно з тактичними кроками та розв'язанням питання по суті. РФ також зробила помилку, заявивши, що спори вирішують у Стокгольмському арбітражі. Це означає, досвід Києва у Мінську треба вивчити – "стокгольмським" шляхом іти доведеться.
Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора