+1 Київ
Інтеграція Білорусі та РФ. Усе погано (дивлячись, звісно, для кого).
Ой, скільки було зламано списів навколо цієї теми. Як – що найцікавіше – навіть не російські, а частина українських ЛОМів переконували ще наприкінці 2018-го, що "все".
І от завершився форум регіонів Білорусі та РФ. Путін із Лукашенком тусувалися три дні. І... і нічого. Лукашенко заявив про наявність "єдиної думки", яку остаточно погодять до грудня. Цікаво, що місяць тому, під час приїзду до Мінська Медведєва, говорили про жовтень.
Одним словом, чергова зустріч президентів РФ і Білорусі, яка завершилася без конкретики у заявах. Нібито "продовжуємо дружити". Водночас міністр економіки РФ пан Орєшкін заявив, що тему "побудови Союзної держави" може бути заморожено.
Тиждень тому Bloomberg дав свій інсайд – вибухнув статтею, у якій із посиланням на власні джерела в оточенні Путіна стверджував, що "проблему 2024 року" розв′язуватимуть поза форматом Союзної держави – Лукашенко, мовляв, уперся.
І нарешті, навіть зливний бачок у вигляді [Telegram-каналу] "Незыгаря", який протягом останніх місяців неодноразово говорив про "завершення процесу поглинань", а рік тому навіть ховав Лукашенка, був скромним в оцінках: "Запрошення Лукашенка на Валаам – це, імовірно, останній акт. Святі отці, святе письмо і хрест. Але в диво мало хто вірить..." На Валаам з'їздили, заїхали ще в один монастир, багато говорили і... нічого.
Але це не означає, що Білорусь розвертається. Ігри в інтеграцію, принаймні, інтеграційна риторика, триватимуть. Як це було, принаймні, із 2003 року. Москва буде тиснути.
Основні цілі:
- кілька головних підприємств, важливих для російської оборонки;
- вхід в енергетику, хімпром, машинобудування і зв'язок. Усього цього (окрім мобільних операторів зв'язку) у Кремля мало, а хочеться. До того ж, якщо ти контролюєш основні галузі Білорусі – ти контролюєш Білорусь;
- окремо варто згадати фінансовий ринок. Ідеальна мета РФ – будь-яка подоба спільної валюти. Навіть у форматі віртуального безготівкового платіжного засобу. Це буде одним із пріоритетів.
Але Лукашенко "вперся рогом". Лукашенко молодець? Ні, така позиція зумовлена, природно, його страхом за себе, за своїх близьких. Білоруськості за духом там мало. Але така позиція стала можливою завдяки змінам у білоруському суспільстві. Відбувається зсув цінностей – процес, якому на певному етапі акуратно почала підігравати і влада.
З іншого боку, можна привітати [посла Білорусі у Китаї Кирила] Рудого, [заступника глави адміністрації президента Білорусі Миколу] Снопкова, [міністра закордонних справ Білорусі Володимира] Макея та кількох інших – ідея із залученням КНР як противаги РФ, нехай і з п'ятирічною затримкою, але почала давати результати. Але про це трохи пізніше і набагато докладніше.
А поки білорусько-російська інтеграція триває. Про неї, її перспективи й те, що от-от почнеться етап практичної реалізації домовленостей, будемо міркувати ще довгі роки. Show must go on.
Це не скасовує жорсткого, дуже жорсткого тиску РФ у спробі дістати просування за перерахованими вище пунктами.
Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
