Це остання спроба Трампа встигнути. Саме тому він так тисне

Сі поговорив із Трампом. Зокрема і щодо України.

Чому це важливо?

Складаємо частини:

2023 рік – Китай публікує свою позицію щодо війни. Де у першому пункті, до речі, є позиція щодо підтримки принципу суверенності й територіальної цілісності. Однозначна заява. І це зрозуміло – тут не сентименти до України чи РФ, тут питання Тайваню.
2024 рік – Путін тисне, Китай здебільшого мовчить. Чекає й підминає під себе російську економіку.
Грудень 2024 року – Трамп робить заяву про ймовірне завершення війни в Україні. Пост закінчується так: "This is his time to act. China can help. The World is waiting!" ("Це його час діяти. Китай може допомогти. Світ чекає!").
Далі США намагаються тиснути на Україну з метою виходу на мирний процес за своїм планом. Для Трампа вигідно, щоб саме США самостійно визначили межі мирних угод. Це демонстрація геополітичного впливу. І це можливість "зіграти Росією проти Китаю".
Водночас спроби тиску на КНР не дають результату. На торговельну війну країни не йдуть, але пошук рішень, як розпочати діалог, затягується. З погляду "нових спроб щодо України", для Трампа це непогано.
Жовтень – листопад 2025 року – зустріч Трампа й Сі. Де під час обговорення порушують питання російсько-української війни. Пекін демонструє готовність долучитися, але як рівний партнер.
Кінець листопада – остання спроба Трампа встигнути встановити контури переговорів до приєднання Китаю. Саме тому він так тисне. Якщо переговорів за "його формулою" не почнуть до Нового року, то після візиту Трампа в Пекін на початку 2026 року Китай у будь-якому разі буде учасником процесу.

І тут підходимо до нашої ситуації. Бліцкригу з "планом Трампа" (або планом Дмитрієва) не виходить. Кавалерійський наскок із шантажем поки не дав результатів. Причиною є позиція України, позиція держав ЄС.

І ось на цьому тлі відбувається телефонна розмова Трампа й Сі. І тут цікаво, що визначає як теми китайська сторона. До речі, унікальний момент, коли китайська, англійська й російськомовна версії новини ідентичні (як правило, акценти розставляють по-різному). І тут, якщо відкинути гарні слова, маємо три основні теми, яких торкнулися лідери КНР і США:

Визначення питань для обговорення під час візиту Трампа. Мовляв, треба опрацювати порядок денний.
Питання Тайваню – Сі заявив про курс на "повернення Тайваню".
Даю цитату: "The two presidents also discussed the Ukraine crisis. Xi emphasized China's support for all efforts that are conducive to peace" ("Обидва президенти також обговорили кризу в Україні. Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру").

Якщо перекласти звичайною мовою, то Сі фактично заявив: "Якщо або коли у США не вийде самостійно, Китай буде у процесі". І тут для нас важливим є другий пункт порядку денного – обговорення питання Тайваню й заява, що острів буде "возз'єднаний". Це не війна, це тема "територіальної цілісності". А шляхи різні – та ж партія "Гоміньдан" просуває тезу "одна країна – два шляхи" останні роки. І вона може перехопити владу найближчими роками.

Що це означає для нас?

Трамп поспішатиме. Тому найближчі тижні на Україну чинитимуть колосальний тиск. Включно з, можливо, фінансовими механізмами й відмовою щодо частини військової допомоги.
Але США обмежені в часі. І обмежені у свободі маневрів, з огляду на позицію своїх основних союзників.
Китай, імовірно, активізує консультації. І я не здивуюся, якщо створена навесні група "спецпосланника" активізується у грудні.
Готуватиме зустріч із Трампом і пропозиції щодо врегулювання.

Після зустрічі в Пекіні буде наступний етап. І характер рамок мирного процесу, які задають ззовні, залежатиме від того, на якій стадії будуть американсько-китайські відносини. Цю логіку я описував у прогнозі для України на 2025 рік. До речі, у грудні презентую прогноз на 2026 рік.

Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора