+10 Київ
Дональд Трамп усе-таки припинив фінансування ВООЗ ООН. Що ж, очікувано.
Як і з багатьма іншими схожими його рішеннями, мені здається, тут відіграли роль три причини:
1. Особливості адміністрації Трампа.
Трамп ненавидить глобальні інститути, міжнародні організації, правила, норми і все, що пов'язано з багатосторонньою дипломатією, яка видається йому занадто складною, заплутаною і незрозумілою. Він підозріло ставиться до ООН, вважаючи, що там усі тільки й думають, як нашкодити Америці.
Він мислить як топменеджер компанії, а не як президент, тому й ухвалює рішення, ґрунтуючись на власній бізнес-логіці. Для нього ООН – це зайвий, витратний і нерентабельний проєкт, який не потрібен Штатам.
Трамп ухвалює рішення імпульсивно й різко, часто не звертаючи уваги на ширший контекст. Простіше відрізати, ніж думати.
Трамп відомий своїм скептицизмом стосовно зовнішньої фінансової допомоги, усіляких добровільно-примусових виплат, вважаючи їх витрачанням часу й ресурсів.
Особливість його зовнішньої політики – це американоцентричний економічний націоналізм, егоцентризм і напівізоляціонізм із консолідацією ресурсів у межах держави. Він послідовно скорочує різну зовнішню допомогу як міжнародним організаціям, так і окремим країнам у світі. Трамп у принципі противник глобалізму.
2. Внутрішня політика і вибори-2020.
Коронавірусна пандемія стала великою проблемою для Трампа. Рекордна кількість заявок щодо безробіття, падіння росту економіки, найбільший спалах епідемії у світі – усе б'є по дорогих йому передвиборчих рейтингах і відволікає від президентських перегонів.
Національна система охорони здоров'я виявилася не зовсім готовою до такого виклику. Треба когось звинуватити: журналістів Fake News, Китай, Європу, аналітиків-лібералів, ліваків, Джо Байдена або, наприклад, ВООЗ, на яку можна повісити всіх собак, тим паче, що організація не без проблем.
Відволікання уваги від внутрішніх проблем, спроба призначити винуватих за кордоном. Класика.
3. Протистояння з Китаєм.
Готують підґрунтя під масштабну битву із КНР за суспільно-політичний дискурс після пандемії стосовно того, хто винуватий і хто має заплатити.
Не відкидаю, що Штати створять свій аналог ВООЗ, міжнародну організацію на кшталт USAID, яка даватиме всім гроші в пакеті з політичними та іншими умовами, такий собі новий інструмент глобального впливу. Усе на противагу Китаю, звісно.
Що означатиме на практиці рішення Трампа?
Це мінус приблизно 30% усього бюджету ВООЗ, який у 2018–2019 роках становив орієнтовно $4,5 млрд. Із них 70% – це добровільні внески держав і приватних осіб (переважно держав).
Обов'язкові внески країн – членів ООН формують лише до 25% бюджету і становлять усього $900–950 млн. США були найбільшим донором як для організації, як і для всієї ООН, власне.
Мені здається, тут є гарні й погані новини.
Погана новина: ВООЗ ослабне, бідніші країни не зможуть розраховувати на певну допомогу ООН у самий розпал пандемії, єдності у світі буде менше, світовий порядок розхитуватимуть іще сильніше.
Гарна новина: можливо, криза сприятиме тому, що ВООЗ і, в ширшому розумінні, ООН переосмислить свою роль у світі, переформатує свою структуру і оптимізує роботу та ресурси.
Можливо, вони нарешті візьмуться за пошук ефективніших методів роботи за умов світового порядку, що переживає колапс, і реформують самі себе.
Цей процес назрів давно і, ймовірно, ізоляціоністсько-егоїстичні та імпульсивні маневри Трампа можна навіть використати на свою користь.
Тим паче, що проблем в ООН та ВООЗ дійсно достатньо. Критика на їхню адресу часто не безпідставна. ВООЗ дійсно не завжди діяли адекватно, не завжди швидко й ефективно. Траплялися провали, були й успішніші кейси.
Але мені здається, це про ширшу роль самої ООН у світі. Протягом багатьох десятиліть США залишалися (і залишаються, у принципі) найбільшим фінансовим донором організації. А тепер умовна "халява" закінчилася, і потрібно буде придумати, як жити в зовсім новому світі.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
