В Афганістані була громадянська війна, а у нас – міжнародний збройний конфлікт. І це треба пам'ятати, проводячи якісь паралелі.
Що ми повинні витягти з подій в Афганістані? Нам потрібно зрозуміти, що ми повинні захищати себе самі. Партнерство, союзництво, гарантії безпеки й усе, що буде написано на папері і навіть, можливо, зроблено у формі якихось проєктів або програм підтримки, – це добре. Але інша річ – своя армія, обороноздатність, оборонна свідомість, відчуття своєї ролі та місця у строю. Перемога – це справа нас усіх. Це те, що ми маємо винести як урок.
Мені видається, що уряд Афганістану не до кінця усвідомлював ті можливості й інструменти, які давала їм підтримка США і союзних військ. Адже вони отримали незрівнянно більше й озброєння, і техніки, і грошей – більше ніж $1 трлн, які за 20 років було виділено саме на обороноздатність. І що ми побачили? Армію, якої немає. Дивує відсутність такого морального духу, який абсолютно присутній у нас.
Можливо, ми не до кінця розуміємо глибинних проблем, які там є, – етнокультурних, соціокультурних, релігійних. Але в будь-якому випадку Джо Байден каже, що Америка не обіцяла побудувати державу за них. Вона обіцяла допомогти. І уряд США, починаючи із 2001 року, ставив завдання знищити терористів – "Аль-Каїду" та її угруповання. Це було ефективно зроблено. Решта – це питання до уряду Афганістану.
Джерело: Ірина Верещук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора