Субстанції "народ" не існує. Цим спекулятивним поняттям оперують лише імперії та диктатури

В останні роки – через київське міське повстання (Майдан); через референдум, проведений "зеленими чоловічками" у Криму, після якого сталася протиправна анексія півострова; через так зване волевиявлення так званих ополченців у Донецьку, підтриманого російськими диверсантами і російською зброєю; через націоналістичний референдум у Барселоні – виникла прикра плутанина у визначенні того, що є "воля народу" і чи треба їй слідувати.

Залишаючи осторонь той факт, що "воля народу" може бути сфальсифікована, спровокована тощо; залишаючи осторонь той факт, що втеча з Донбасу більше ніж мільйона громадян ставить "волевиявлення" тих, хто залишився, під питання; залишаючи осторонь ефекти пропаганди і прямої брехні – роздивляючись, так би мовити, суть питання: слухати "народну волю" або ігнорувати – треба розуміти таке.

Такої субстанції "народ" – не існує. Це умоглядна, спекулятивна субстанція. Цим поняттям оперують зовсім не ті, хто бажає свободи малим сим, але навпаки – поняттям "народ" оперують імперії та диктатури (див. тріаду "самодержавство–православ'я–народність", у якій "народність" виступає як службова скріпа для самодержавства, як виправдання державного насильства).

Французький історик Мішле користувався поняттям "народ" для того, щоб відмежуватися від соціалістичних і класових ідей – його концепція суспільства виключала міркування про те, що "народ" неоднорідний.

У такий спосіб націоналіст Шпенглер розглядав "націю" і національну культуру як єдину підставу для впровадження тієї чи іншої суспільної формації. Його робота "Прусацтво і соціалізм" трактує пруську націю як природних етатистів-соціалістів, а британців – як індивідуалістів-лібералів. З усією очевидністю, такі концепції суперечать будь-яким революційним змінам у суспільстві.

Терміном "народ" користуються саме ті, хто вважає людей засобом для побудови пірамідальної громадської конструкції.

Демократія, перетворена на служницю імперії, – а це досить часте явище з часів античності – декларує свої принципи всупереч волі окремих громадян; тоді як саме сукупність громадянських свобод і є інтересом цивільного населення.

Розрізняйте "народ" і "народ" – спекуляції в цьому терміні нескінченні.

Джерело: Maxim Kantor / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора