+3 Київ
Важливий момент щодо фінансового паритету воєнного протистояння.
У РФ міністр фінансів Силуанов назвав трирічне бюджетування – "бюджетом перемоги". Але для нас важливими є не гасла, а цифри. За цифрами Росія увіллє у військовий сектор приблизно $300 млрд упродовж трьох років.
Але тут важливим є ще такий момент, як паритет купівельної спроможності. На $300 млрд можна купити в РФ зовсім інший обсяг боєприпасів, ніж на Заході.
Для порівняння: курс гривні до долара за паритетом купівельної спроможності, або ПКС, становить приблизно 10, хоча обмінний доходив і до 40. Це означає, що на $1 можна у США купити товарів, як в Україні на 10 грн. А в Україні на 25 центів можна купити товарів, як у США на $1.
За моїми оцінками, ПКС в оборонній сфері для рубля щодо долара становить максимум 30 за обмінного курсу 90. Тут і ціна техніки, і вартість боєприпасів.
Тобто $300 млрд у військовому бюджеті РФ за трирічний період мають відповідати $900 млрд військового пакету допомоги з боку наших союзників. Або по $300 млрд на рік.
Якщо оцінювати формат глухої оборони, тоді йдеться про 50% такого кошторису – $450 млрд за період або $150 млрд на рік з нашого боку.
Зниження диспропорції по ПКС для нас можливе лише через власне виробництво військової техніки й боєприпасів. У такому разі $300 млрд витрат у РФ відповідали б $200 млрд витрат у нас (в Україні менше логістичне плече й немає санкційних обмежень). Тобто йдеться про суму $60–$70 млрд на рік.
Але у форматі внутрішнього виробництва виникають три основні проблеми.
- Наявність кадрового потенціалу. Його немає: виїхав або мобілізований.
- Енергетична стеля зростання. Якщо протягом зимового місяця з промисловістю, яка не працює, ми 17 разів просимо про екстрену допомогу в європейської енергетичної системи, важку промисловість не запустиш.
- Відсутність стратегічної глибини оборони. Уся територія углиб прострілюється. Масове виробництво військової техніки у такому разі обмежене.
Є, щоправда, і механізми усунення цих проблем.
Наприклад, відкриття технологічних навчальних центрів для підготовки технологів, інженерів і робітників. З набором 20–25-річних і наданням їм броні від призову до армії. Грубо кажучи, замість другої вищої в Інституті культури на бандуриста, навчання в технологічному центрі й робота на військовому виробництві з нормальною зарплатою. Адже зараз люди просто рятуються у вишах, які виконують роль середньовічних храмів як "прихисток".
Проблему дефіциту енергії можна вирішити через створення промислових майданчиків неподалік атомних станцій з переведенням роботи таких виробництв у нічну зміну, коли споживання електроенергії в системі падає, а базова генерація й далі працює.
Проблема стратегічної глибини оборони вирішується лише двома методами:
- будівництвом захисних споруд і посиленням ППО;
- децентралізованою, тобто малою індустріалізацією – розміщенням на території країни тисяч одно-, двоцехових виробництв, які просто технічно неможливо "накрити".
Але є одна суттєва проблема – все це потрібно як би почати робити...
Джерело: Алексей Кущ / Facebook
