Втрати російських окупантів
965 890

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 792

ТАНКИ

372

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Леонід Швець
ЛЕОНІД ШВЕЦЬ

Український журналіст, політичний оглядач

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Владі вигідно, щоб люди були бідними. В Україні ця стратегія довела свою успішність, всупереч усім революціям

Саме до 30-річчя незалежності Державна служба статистики України викотила велике дослідження стану наших із вами домогосподарств. Там багато всяких цифр, але головне, що з них випливає, – ось новина! – що українці – бідні люди.

Власне, це не висновок на основі певних об'єктивних показників, а так себе характеризують самі опитані громадяни. Якщо людина називає себе бідною, мабуть, це так і є. 67% українських домогосподарств, за даними Держстату, вважають себе саме бідними. До небідних, але тих, які не дотягують до рівня середнього класу, – 32%. Лише 1% готовий вважати себе середнім класом. Багатих не виявили. Тобто вони є, звичайно, просто за паркан до себе, як водиться, не пустили.

Можна було б подумати, що наші співвітчизники звично прибіднюються, але ні. 36,6% домогосподарств відмовляють собі у найнеобхіднішому, крім харчів. 3,2% зізналися, що і на їжу не вистачає. 48,4% начебто можуть собі дозволити і продукти, і необхідні товари і послуги, але відкладати заощадження не виходить. Виходить тільки у 11,8%.

Ці дані приблизно збігаються із результатами опитування, проведеного в лютому Інститутом соціальної та політичної психології НАПН спільно з Асоціацією політичних психологів України. На запитання "чи вистачає грошей вашій родині?" 12% українців відповіли, що зовсім не вистачає, 24,4% – ледве-ледве вистачає, 39% – тільки на найнеобхідніше. Переважно вистачає – 21%. 3% – вистачає майже на все, 0,8% – вистачає цілком.

Дані опитування КМІС, проведеного наприкінці липня, свідчать про те ж: 14,1% респондентів – не вистачає на їжу, 43% – вистачає тільки на їжу, 32,8% – на повсякденні потреби туди-сюди, а ось покупка великої речі вже проблема. До людей із високим достатком віднесли себе 7,7% опитаних.

З якого боку не глянь і у який спосіб не міряй, наші люди переважно дійсно живуть бідно. Було б дивно, якби було інакше в країні, яка незмінно входить до трійки найбідніших в Європі вже не за суб'єктивними відчуттями і особистим досвідом громадян, а за узагальнювальними економічними показниками на зразок ВВП на душу населення. Коли на тлі цього незаперечного факту лунають гучні запевнення, що Україна дозріла для входження в Європейський союз, а той злочинно зволікає, стає трохи незручно, як буває в гостях, коли треба зняти взуття, знаючи, що на шкарпетках дірки.

Бідність – не просто вада, всупереч відомому вислову, це дуже соромітна вада, коли йдеться не про відповідальність окремої людини, що опинилася, часто не за власною волею, у складній життєвій ситуації, а про велику, нескінченно обдаровану природою країну, яка довгі роки клеїть дурня. Україна не може бути бідною, але вона примудряється.

Кожне наступне начальство в тій чи іншій формі проголошує кінець епохи бідності, і таки не бреше, просто йдеться про певне коло людей, а воно незмінно вузьке. Все більше здається, що ця уперта масова бідність українців триває у категорії сутнісних характеристик і буквально захищається державою як національне надбання. Не дай бог, життя налагодиться – втратимо себе і країну.

Існує безліч досліджень, які показують, що бідні громадяни – так собі громадяни, тому що за турботами про їжу і елементарне виживання їм не до високих громадянських запитів. І в цьому сенсі так, залишати людей за порогом добробуту – цілком вигідна стратегія для тих, хто перебуває при владі: менше запитань. І знаєте, судячи з підсумку до 30-го року незалежного існування України, ця стратегія довела свою успішність. Всупереч усім революціям. Міф про якусь особливу волелюбність українців лестить нам і трохи підсолоджує ту гірку обставину, що життя наше за сучасними стандартами жалюгідне й убоге. І змінити його нам досі бракує сили.

Джерело: "Слово і діло"

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати