-1 Київ
Зрозуміло, що коли в країні війна, то в список версій будь-якого злочину можна і часом потрібно додавати "російський слід". Росія дійсно є вигодонабувачем безладу, дестабілізації і всіх негараздів в Україні. Але з іншого боку, це найзручніше для влади пояснення всього поганого, що відбувається в Україні, і насамперед гучних злочинів.
Як звичайній людині відділити правду від брехні в цій ситуації? Самому збирати інформацію та аналізувати. Це не гарантує, що ви дізнаєтеся правду, бо інформація може бути засекреченою, але ви точно відчуєте – обманюють вас чи ні.
За роки незалежності у нас відбулося 13 вибухів і пожеж на складах зброї. П'ять вибухів до війни і вже сім – за часів війни. Причиною довоєнних вибухів і пожеж було визнано службову недбалість, є засуджені.
А тепер по вибухах на військових складах часів війни. Публічна позиція представників влади різниться щодо юридичної оцінки цих вибухів.
Скажімо, по вибухах у Балаклії 2017 року були такі заяви:
- міністр оборони основною версією назвав теракт;
- головний військовий прокурор припустив, що могла бути диверсія;
- глава МВС назвав вибух актом агресії Росії.
Але чи завершилося слідство реальними вироками і покараннями, історія замовчує. Власне, як по більшості вибухів часів війни. Із відкритих джерел нам відомо, що українські військові, яких вдалося притягнути до відповідальності, понесли її за недбале ставлення до військової служби, за службову недбалість і по Калинівці є заяви генпрокурора – про порушення правил пожежної безпеки.
А де ж підозрювані по диверсії, теракту, агресії? Де притягнуті до відповідальності агенти Кремля? Добре, нехай без прізвищ, але картину злочину хоча б одного вибуху на військовому складі із 2014 року суспільству ж могли оприлюднити, слідство ж щось установило. Чи ні?
І головний висновок. Можна скільки завгодно критикувати стан економіки, охорони здоров'я, освіти, ЖКГ, але армію за роки війни вдалося створити. У стані очевидної високої ймовірності знищення саме військових складів якось абсурдно виглядає неспроможність їх захистити від диверсій. Рубежі на сході захищаємо, а склади на контрольованій території, виявляється, ні.
Якщо це "російський слід", то це лякаюча професійна неспроможність відомств, які повинні забезпечувати безпеку військових складів. І це дійсно страшно.
Якщо ж слід вітчизняний, то є один плюс – від зовнішньої загрози склади все-таки захищають. Просто за 13 випадків вибухів і пожеж відпрацювали якусь дієву схему. Бо 13 випадків – це вже система, а не випадкове службове недбальство.
Маяковський: "Ведь если звезды зажигают – значит, это кому-то нужно?"
Джерело: Анна Маляр / Faceobook
Опубліковано з особистого дозволу автора
