+1 Київ
Військову юстицію в Україні почали знищувати свідомо й давно. Це був один із численних пунктів системного готування Росії до війни – нашими руками. Систему військових судів, яка діяла від початку незалежності, ліквідували у 2010 році – відразу після приходу до влади Януковича. Потім, коли почалася війна, стало очевидно, що без військової юстиції неможливо – і почали відтворювати її окремі елементи, але системних змін не відбулося.
З 2014-го до 2021-го в нас було винесено приблизно 2 тис. вироків щодо злочинів, вчинених у зоні бойових дій. Усі ці вироки я вивчала, систематизувала – і результати були опубліковані в науковому виданні Національної школи суддів.
Так от, це було геть очевидно, що цивільному юристу, навіть дуже фаховому, без військової освіти вкрай складно шукати істину в таких справах.
Але після двох років роботи з військовими, півтора з яких прийшлися на повномасштабне вторгнення, я остаточно переконалася, що для встановлення справедливості у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених військовими під час бойових дій, потрібні фахівці з відповідною підготовкою – військові юристи.
Я добре пам‘ятаю перші вироки за воєнні злочини після початку повномасштабного вторгнення. Нові виклики були і для правоохоронців, і для судів.
Я вивчала й аналізувала ці вироки вже у зв’язку зі службовими задачами.
Тут навіть дискутувати складно – потрібна військова юстиція.
В ідеалі військова юстиція мусить забезпечувати всі стадії кримінального процесу і мають бути спеціально підготовлені – слідчі, прокурори, судді.
І я знаю, що є прибічники того, аби й адвокати мали відповідну підготовку для участі в таких провадженнях.
Джерело: Ганна Маляр / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
