Якщо бути чесним і прагматичним, то зрозуміло, що зараз не найкращі часи для Євроатлантичного альянсу. Перед найбільшою загрозою за останні десятиліття він має безпрецедентно нерішучий вигляд. І саме ця нерішучість провокує авторитарні держави нарощувати темпи порушення правил глобальної безпеки і правових норм.
Утім, цінність загальної системи оборони, як і раніше, виправдано висока для всіх учасників, а для деяких відмова від неї взагалі є питанням життя і смерті. Але очевидно, що американський і європейський фланги Альянсу готуються діяти автономніше. У Європі це спричиняє очевидне напруження. Але це нерозумно.
ЄС має абсолютно всі ресурси, щоб допомогти Україні виграти фундаментальну війну високої інтенсивності (війну за домінування) й убезпечити свій східний фланг на тривалий період часу. Європейська армія, про створення якої так багато говорять і для якої так мало роблять, уже існує. Це Збройні сили України. Немає потреби формувати ще одну. Необхідно лише озброїти українську армію так, щоб вона стала основним і достатнім елементом європейської оборони. Це конкретика, прагматика й математика. Потрібно лише ухвалити правильні історичні рішення...
Джерело: Михайло Подоляк / Х