+4 Київ
Я, звісно, не вважаю Саакашвілі "агентом Кремля", я не дитина, щоб вірити у такі безглузді ярлики, які навішують його противники. Українські олігархи – значно більші явні "агенти Кремля", якщо про це зайшла мова. Перш за все вони впираються руками-ногами, щоб Україна ніколи не стала Європою, тому що в Європі олігархів не може бути – ні у принципі, ні при владі. Але я вважаю, що Саакашвілі припустився великої політичної помилки. Побічно він визнав її в ефірі ZIK, заявивши, що він людина, яка може помилятися і піддаватися на провокації. Улаштовувати їх теж, мабуть, може – по волі чи з неволі.
Не може ж ні Саакашвілі, ні, на жаль, усі політики України, що при владі, що в опозиції, одного – прямо визнавати свої помилки і просити вибачення у людей. Конкретно Саакашвілі має попросити вибачення у співробітників Нацполіції, у глядачів ледве не зірваного концерту і у своїх соратників – можливо, перш за все, тому що як лідер він узяв на себе частину відповідальності за них. Визнати помилку і попросити вибачення. Крапка. Без застережень. Хтось має стати першим.
Вирішуйте, Михайле Ніколозовичу. Вам гірше не стане – навпаки, це додасть гідності. Заодно подасте приклад іншим. Тому що безгрішні – набридли, вожді – набридли, незамінні – набридли, потрібно, щоб політики були насамперед людьми. А для цього їм як мінімум потрібно навчитися не тільки публічно викривати/обіцяти, говорити гаслами/брехати про свої заслуги, але і так само публічно просити вибачення, коли щось робиться/іде не так. Без культури політичних вибачень нам точно так само немає дороги в Європу, як і з олігархами на шиї країни.
Джерело: Айдер Муждабаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
