Дональд Трамп атакував Володимира Зеленського. Це факт. І таке в політиці трапляється. Але поставитися до цього треба холодно, щоб не дозволити перевести загальну дискусію в іншу площину.
Головна мета цих заяв – не боротьба за цінності, не намагання поновити справедливість і навіть не вибори. Суть цих заяв – змусити нас думати, що якби не Володимир Зеленський, то мир би вже настав і все було б інакше.
І що проблема не в тому, що одна конкретна адміністрація простягнула руку вбивці й ґвалтівнику, а в якихось рейтингах. І замість усвідомлення цієї ганебної й уже історичної плями нас намагаються втягнути в сумніви щодо легітимності президента країни, яка обороняється.
На жаль, із деякими це працює. Лише за ці кілька годин кілька абсолютно адекватних людей, далеких від політики, запитали: "А може, і справді проблема у виборах?"
Звісно ж, ні. Це саме те зерно сумніву, яке ще з кінця минулого року намагався посіяти в головах українців Володимир Путін, а навесні чомусь згадали у Вашингтоні.
По-перше, я в принципі не вважаю, що нам потрібно перед кимось виправдовувати президента своєї країни або опускатися до дискусії щодо його легітимності. У разі чого ми цього навчилися й уміємо без зовнішніх натяків.
По-друге, усі ці рейтинги, звісно, нісенітниця. Трохи навіть ніяково від неймовірного збігу тез друзів і ворогів. Думаю, якась місцева "Левада-центр" вигадала б щось більш витончене.
Звичайно, усі ці незграбні пересмикування потрібно спростовувати, дипломатично й коректно вказуючи на відсутність у конкретної адміністрації розуміння реальності й знання історії.
Але дуже важливо дорогою не стати жертвою цих маніпуляцій і заручником якихось надуманих аргументів про вибори, рейтинги й інше. Бо саме цього й чекають маніпулятори та їхні корисні дурні.
Дискусія взагалі не про це.
Нагадайте, у який момент ми перейшли від обговорення воєнних злочинів, виплати репарацій і масових убивств до обговорення рейтингів? Які відсотки можуть виправдати або пояснити зґвалтування жінок, масову депортацію дітей, показові страти й убивства на камеру?!
Їм заважає не Володимир Зеленський. Їм заважає країна. Точніше, люди, які за неї воюють.
Їм заважаємо ми з вами – небажанням усміхатися під "горілка – матрьошка – ведмідь – балалайка" й готовністю називати речі своїми іменами.
Таку дипломатію – тупістю. Виправдовування – співучастю. А малодушність – слабкістю, що межує зі зрадою.
Зрадою себе. Нас, живих. І сотень тисяч тих, хто вже не зможе відповісти.
Дискусія зараз лише про це.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора