Євромайдану дев'ять років.
З кожним роком стає очевиднішим, що події тих днів – це лише уривок великого історичного процесу, до якого ми готувалися століттями.
Наше покоління переживає найдовший період незалежної державності за всю нашу історію. І сьогоднішня війна – це лише продовження нашого спротиву, який багато разів починали до нас і який тепер вилився з Майдану на світову мапу.
Дев'ять років тому ми сказали "ні" намаганням украсти в нас мрію – жити в цивілізованій країні. Нам удалося лише тому, що ми вірили. Я пам'ятаю перші дні протесту, коли нас виставляли слабкими й незрілими. Ми були в меншості, у нас не вірили вороги і, що прикро, деякі друзі та партнери, яким не хотілося виходити із зони комфорту. Утім, коли стало очевидно, що ми не відступимо, поряд стали мільйони – і нам удалося.
Навчившись говорити "ні" одного разу, ми продовжуємо доводити, що можемо перемагати, навіть коли ми в меншості й у нас не вірять.
Війна пригальмувала, зупинила і намагається знищити те, що ми створювали останні три десятиліття. І це, на жаль, не лише про інфраструктуру, енергетику та цілі міста. Це ще й про громадянське суспільство, ЗМІ та багато інших інституцій, кращі представники яких також стали поряд з нашими Збройними силами на фронті й у тилу.
І ще. Свободу в нас відбирали не лише війнами. Часто ми не утримували її або не могли захистити через внутрішні міжусобиці. Історики можуть мене поправити, але й такої єдності не було в жодного покоління до нас.
Я вірю, що ми все повернемо. Зрештою, саме заради такого вільного суспільства боролися покоління до нас і саме в боротьбі за це ми вийшли на вулиці того самого вечора 21 листопада 2013 року.
З Днем гідності та свободи всіх, хто починає і має сили й волю продовжувати цю боротьбу.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора