Добре, що наче немає традиційних для України масових "соплєй" на фоні 25-річчя Будапештського меморандуму. Але якщо вам таки захочеться, то памятайте, що:
1. Ядерне роззброєння України було питанням, від якого залежало, чи будуть із нами працювати США надалі і чи приймуть нашу молоду незалежну країну в системі міжнародних відносин. Про те, скільки на початок і середину 1990-х залежало від волі США у світі, думаю, нагадувати не треба.
2. Навіть наявність ядерної зброї не знімає необхідності тримати потужні конвенційні збройні сили, як показує досвід усіх без винятку ядерних держав. Це для того, щоб бути спроможним відповідати пропорційно на всіх рівнях ескалації і не обмежувати себе по суті, стоячи перед дилемою: або здаватися, або відразу переходити до ядерної ескалації, що є дуже небезпечним кроком, який намагаються по максимуму відтягнути.
3. За 19 років, які пройшли із часу підписання Будапештського меморандуму і до війни із РФ, можна було створити нормальні конвенційні збройні сили, які б забезпечили належний ефект стримування. І це набагато більша трагедія, як на мене, – не те що ми віддали щось, що було створено за СРСР, а те, що із часу проголошення незалежності не змогли створити якісно щось нове у воєнній сфері, що б гарантувало наші інтереси.
Джерело: Mykola Bielieskov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора