+5 Київ
"Доброго дня" – вже давно не актуальне привітання в Україні й містах, які живуть на гойдалках від "не видно війни і всі живуть своє краще життя – до "вона тут чутна, бо кожна ніч перетворюється на російську рулетку й публічне катування містян". Києву це дуже відомо та надзвичайно болить. Я обираю привітання "вітаю!" вже дуже давно, і воно буває більш відповідним і менш травматичним для оточуючих. Але сьогодні після ночі в підвалі з дитиною, проживання кожного "мопеда" хребтом і всіма нервовими закінченнями, кожної ракети, яка летіла у відомому напрямку на столицю й шукала своїх жертв серед сплячих або наляканих у маренні містян, я на автоматі привітала "добрий день" пані на касі старшого віку. Спочатку вона мені не відповіла, і я подумала, що це таке собі легке хамство, яке вже не дуже типове для нашої сфери обслуговування, а тоді видала крізь зуби весь біль і ненависть до тих, хто запускає ці ракети, вбив і покалічив людей, серед яких і діти.
Мені дуже хочеться, щоб наша мантра незламності не потонула у морі почуттів болю та зневіри, але ми також мали в собі сили подивитись в очі болю й зупинитися під час хвилини мовчання, віддаючи шану жертвам цієї несправедливої війни. І кожен, хто виконує свій обов'язок, сьогодні був також у фокусі уваги, як би це не боляче було для внутрішньої рівноваги, знову і знову проживати цю реальність.
Кава вранці – це чудово, але ще більш прекрасно берегти себе й рідних і не давати шансу ворогу знищити нас. Ми були лише удвох в укритті і відверто не щоразу туди ходимо, але навіть це зменшить насолоду й успіх ворога.
На фото – Київ за пару годин до обстрілу.
Джерело: Aivazovska Olga / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
