+5 Київ
Миру через перемовини не буде, якщо їх далі вибудовувати на базі традиційного для бізнесу підходу. Вісь зла сформована – і вона затягуватиме до себе ображених тарифами Трампа. Ідеологічні тоталітарні й авторитарні режими не мають інтересу в забезпеченні споживчого кошика громадян, бо їх ніхто не обирав і голос громадян не має жодної ціни, як і життя. На білий хліб із чорною ікрою в умовного північнокорейського лідера держави вистачить завжди, навіть якщо у країні буде голод.
Перемовини про безпеку й мир, які проводяться на основі звичних правил і цінностей бізнесу – приречені на провал. Дипломатія й бізнес можуть багато вчитись одне в одного, але коли не гармонізуються практика й кінцева мета, то тут украй складно знайти порозуміння, а інколи навіть наївно чекати на нього, особливо в наших умовах. Коли я вчилася в бізнес-школі, то нам демонстрували формули, за якими при наявності однакових мотивів можна розрахувати кінцеву ціну й домовленість, на яку погодяться всі сторони. Не все так спрощено, але елементарно на початку торгів тих, хто хоче купити, і таких, кому потрібно продати, власник буде ставити завищену вартість, а покупець занижену цінову пропозицію. У ході діалогу, аргументів і невербальних прийомів (показове незацікавлення покупця й продавця) буде шукати умов для наближення позицій, адже покупець точно хоче купити, а продавець – продати, але на вигідних умовах.
Натомість у дипломатії або геополітиці, яка керується ідеологічними мотивами, екзистенційними викликами для збереження влади авторитарним лідером чи системою КДБ/ФСБ – будь-які засоби прийнятні. Наближення позиції сторін України та РФ сьогодні неможливі з тієї точки зору, що для нас це питання виживання як таке, а для РФ – продовження війни є засобом збереження режиму, вибудовуванням і відновленням імперії та безпеки для авторитарного лідера. Яка точка "посередині" тут може бути знайдена?
Будь-яка угода (невигідна, нетривала, непослідовна, але угода) може здаватися раціональною лише для одного гравця в цьому геополітичному штормі. А спроба територіальних поступок за рахунок України – то як спіймати злодія та запропонувати йому залишити собі все награбоване. Звісно, то може здивувати будь-яку систему правосуддя як ідея, але не геополітичну шахівницю сьогодні. Більш безглуздих заходів для боротьби зі злочинністю, локальною чи геополітичною, неможливо знайти.
Путіну не вигідне припинення війни, для нього буде прийнятним лише повний колапс України та в перспективі рух далі на захід. Вісь зла вже сформована – і вона ефективно працює щодня над своїми завданнями виживання й будівництва нового світового порядку, де визнається лише право сили.
Тому я не вірю в перемовини сьогодні, бо інтереси сторін неможливо наблизити. Для нас системою стримування залишається наш оборонний потенціал і європейські гравці, які теж уже не фантазують на тему дипломатичного треку. Озброєння і зміцнення України – єдиний шлях. Сторони змінюють позиції у війні на виснаження, коли втрачають більше, ніж здобувають. Росія має втратити по максимуму, і ніякі вмовляння лідера США тут не братимуться до уваги, порівняно з діями.
Джерело: Aivazovska Olga / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
