Вагітна двійнею, із двома маленькими дітьми – і в одну мить її родина зникла під уламками.
Один удар – і шість життів обірвано назавжди.
Це не просто цифри у зведеннях. Це долі, усмішки, плани на майбутнє, голоси, що більше не прозвучать. Кожна така історія – рана в нашому спільному серці. Ми бачили Бабин Яр і думали, що таке зло ніколи не повернеться. А воно повернулося іншим, сучасним обличчям – обличчям безжальної агресії, яка нищить цивільних, будинки, дитячі мрії.
Сьогодні Дніпро, Суми, Чернігів, Харків та інші міста вкотре відчули удар. Ми чуємо сирени, бачимо полум'я й руйнування – і хочемо вірити, що світ більше не дозволить такому злочину залишатися непокараним.
Мої думки з тими, хто втратив найдорожче. Моя вдячність рятувальникам, медикам і волонтерам, які, ризикуючи життям, витягують людей із-під завалів і дають першу допомогу. І окрема подяка нашим військовим, які тримають небо і фронт, щоб такі трагедії не стали ще більшими.
Ми мусимо пам'ятати й не мовчати. Пам'ятати кожне ім'я, кожну дитину, кожну родину. І робити все, щоб жодна сім'я більше не опинилася перед вибором між надією й безвихіддю.
Співчуття рідним загиблих. Ми з вами. Тримаймося.
Джерело: Olga Bogomolets / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора