-1 Київ
Голову Суспільного Зураба Аласанію звільнила не наглядова рада, а сьогоднішня українська влада в повному консенсусі. Дев'ятеро членів чи не від усіх політичних сил, представлених у наглядовій раді Суспільного, злилися в екстазі, розриваючи контракт з Аласанією.
Раптом для мене сталося відкриття – немає в країні ніякої влади та опозиції. У рік виборів парламентські сили змовилися, бо злякалися єдиного незалежного олдскульного майданчика, який за останній час збільшив власну аудиторію на 40%.
Суспільне – один із небагатьох прикладів гарних реформ у країні. На моїх очах воно перетворюється із непідйомного державного монстра, який жив у гівні, кумівстві та корупції, на місце виробництва справжніх новин і суспільно-політичних програм, про які я мріяв 20 років після навчання та "Інтерньюз" 1998 року (і це в умовах, коли Петро Порошенко і Ко свідомо не фінансують Суспільне згідно із законом, що передбачає мінімум 0,2% ВВП).
Проте навіть Кучма виглядав серйознішим, коли звільняв Марчука за створення "власного політичного іміджу". У тій старій Україні така причина звільнення перетворювала Кучму на блазня і давала привід для стьобу над другим президентом України впродовж років.
Звільнення Зураба Аласанії за "конфлікти з деякими членами наглядової ради" – це, "бл...ть вапще" (с) – вислів Кучми з плівок Мельниченка.
P.S. За моїми джерелами, проти звільнення Аласанії була лише представниця "Самопомочі", проте двоє представників "абщєствєнності" продалися владі. У мене є уявлення, хто цей він і вона.
Джерело: Осман Пашаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
