+2 Київ
"Зернова домовленість" важлива для Путіна. Більше того, вона йому потрібна. Це можливість торгуватися із Заходом і Туреччиною щодо питань, які до агросфери не належать. І взагалі можливість торгуватися. А от будь-яка працююча конструкція без Росії для Путіна виглядає як жах, адже це покаже, що в Чорному морі його помножили на нуль і геополітичний вплив РФ у частині Чорного моря прагне до нуля. Це вже не просто про слабкість, це про геополітичний занепад у критичному для РФ регіоні.
Тому Кремль завдаватиме ударів, щоб запобігти зерновому чи іншому експорту без його згоди. Зростання загроз призведе до зростання страхових премій та компенсацій, це добре розуміють у Москві. Путін дуже хотів би "продати" продовження "зернової домовленості" Ердогану. У нього є, про що з ним говорити. Він також розуміє, що китайцям припинення зовсім не подобається. Тому він намагатиметься домовитися.
Окрім того, він уміє читати геополітику – Захід багаторазово засудив припинення, але реальних дій немає, а значить, як думає Путін, Захід не має волі діяти жорстко та/або хоче домовитися. Адже Захід розумів, що Путін не продовжить "зернової конструкції", оскільки хоче показати себе не слабаком усередині РФ і отримати хоч щось у сенсі послаблення санкцій – вони діють повільно, але їх дія почала кусатися. Тому відповідь на його дії має бути готовою заздалегідь, але її немає, і це створює для Путіна простір для геополітичного маневру – зацікавлених у продовженні багато.
Але Кремль перейшов, можливо, сам не до кінця це розуміючи, нову важливу лінію, тепер це його війна проти всіх, адже страждає весь світ, і Кремль це усвідомлює. "Хай усім буде гірше", – тепер це один із принципів російської війни – хтось зрозуміє це сам, іншим ми маємо пояснити.
Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook
