-1 Київ
Останні новини щодо змін "можновладців", повідомлення про підозру в заволодінні нерухомістю держпідприємства колишнім працівникам Міністерства культури дають надію. Надію на те, що в теперішньому уряді відбувається позитивна тенденція ставати "синами світла" і ступати на "дорогу світла".
Хоча перед нами в цьому напрямку ще довга дорога після майже 100-літнього панування радянського режиму на нашій землі.
Але Господь сказав, що "немає нічого прихованого, що не стало б явним", і це стосується також київського костелу Святого Миколая, де вже рік я є настоятелем.
Рік, який залишив глибоку рану в серці кожного українця.
У нашій країні вже майже рік як триває повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Більше ніж вісім років триває війна в нашій державі. Однак парафія воює на двох фронтах. Окрім боротьби за вільність нашої батьківщини, ми боремось за порятунок і збереження нашої понівеченої святині вже більше ніж 30 років.
Цей рік без перебільшення можна назвати роком надії. Надії на позитивні зміни в нашій країні, оскільки ми в черговий раз побачили, який чудовий і згуртований наш народ.
Ми сподівалися, що і влада нарешті відійде від радянщини і нарешті обере шлях справедливості й правди також щодо повернення костелу його законним власникам – Римсько-Католицькій парафії Святого Миколая. Визнає правду про те, що костел Святого Миколая був несправедливо відібраний радянською владою. Після того як було жорстоко репресовано парафіян і вбито останнього священника у 1938 році.
Це мав бути рік надії, оскільки 1 червня 2022 року відповідно до меморандуму, підписаного між Міністерством культури та інформаційної політики й парафією, костел Святого Миколая, який ще й досі офіційно номінується "концертним залом", мав бути переданий релігійній громаді. Однак цього так і не сталось. На цю подію були запрошені представники Ватикану й відомі гості з різних країн світу.
За день до цієї події на Zoom-конференції міністерство заявило, що передавання не відбудеться.
На мої слова, як буде виглядати уряд України в очах світу через чергове недотримання свого слова, один із чиновників сказав: "Ну що ж, вони знають про ситуацію в Україні".
Як священник, та й просто як людина і громадянин України, я був неприємно вражений цими словами й таким неморальним підходом до справи, оскільки моральний лад, встановлений Богом, є настільки великою святістю, що багато хто в історії України, зокрема у жорстокі часи сталінських гонінь, волів радше померти, ніж переступити Божий закон. Тому я і багато парафіян по всій Україні й у світі вірили в те, що слова в меморандумі щодо передачі костелу до 1 червня 2022 року парафії, будуть дотримані.
"Структури гріха", які витворила безбожна радянська система, настільки в’їлися в нашу ментальність, що деяким чиновникам як у законодавчій, так і у виконавчій владі постійно далекі й чужі духовні істини. Тому й досі ми не можемо подолати корупцію. Саме тому, коли одні за країну проливають кров, інші на цьому заробляють.
У той час як наші захисники й захисниці віддають свої життя за Україну, коли погляд всього світу спрямований на Україну, посадові особи через недотримання свого слова дискредитують нашу країну перед обличчям світу.
У зла завжди є імена й прізвища. Люди, винні у дискредитації країни й у корупційних злочинах, повинні бути покарані. Важким гріхом є не повертати вкрадене, а великим гріхом святотатства є використовувати дім Божий не за призначенням.
Мене у США, Польщі, Італії, Бельгії та інших країнах запевняли, що нашій парафії на відновлення й порятунок костелу добродії готові надати кошти, але лише тоді, коли костел буде переданий парафії.
Я переконаний у добрій волі нашого президента, який на 30-річчя незалежності нашої країни назвав костел Святого Миколая "одним із семи чудес Києва", і тому вкотре звертаюся до нього, щоб поставити остаточну крапку в 30-річних обіцянках влади повернути святиню парафії. Лише таким чином ця перлина Києва буде збережена від руйнації.
Господь Бог безпосередньо не ліквідує залізних завіс чи берлінської стіни, бо шанує внутрішню свободу людини. Однак може зруйнувати їх посередньо, за допомогою людей доброї волі, що також ілюструє історія XX століття.
Однак ми не здаємося й не опускаємо рук. Ми не хочемо бути голослівними, а просто робимо те, що в наших силах. Від початку повномасштабного вторгнення в костелі кипіла робота гуманітарного штабу, "Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!" (Послання Якова 2:26).
У той час коли Київ майже спорожнів, стихла "концертна музика", а було чутно лише вибухи й сирени повітряних тривог, костел був наповнений небайдужими парафіянами, які роздали більше ніж 300 тонн гуманітарної допомоги, а на початок цього, 2023 року ми власноручно зібрану допомогу завези потребуючим у Херсоні. Бо костел Святого Миколая – це Божий дім, який завжди відкритий, для кожного хто прагне знайти допомогу.
Зараз ми всі єдині в одному бажанні – перемоги та миру. У Святому Письмі мир часто поєднаний зі справедливістю.
Святий Йоан Павло ІІ у своєму посланні на світовий день миру повчав "Мир народжується з нового серця". Пам'ятаймо. Небайдужість – це перший крок в напрямку миру й перемоги.
Джерело: "Українська правда"
