Що є причиною смертельного страху рускіх патріотів?
Створення Платформи російських демократичних сил у ПАРЄ очікувано викликало бурхливу реакцію серед російської антипутінської еміграції. Особливе неприйняття багатьма спричинило включення до складу учасників представників "нерускіх" народів, зокрема, корінних народів Росії. Здавалося б, люди, які виступають за свободу, демократію й права людини, мали б це вітати, але натомість ми спостерігаємо інше – тривогу, роздратування, нерідко – ксенофобські міркування.
Коло тих, хто ставить запитання: "Навіщо це потрібно?", – виявилося напрочуд широким – від відомих журналістів і публічних інтелектуалів до ведучих популярних російськомовних медіапроєктів.
Причина такого несприйняття полягає в імперській свідомості, яка десятиліттями, а то й століттями формувалася в Росії. Багато хто, включно з тими, хто називає себе демократами й антипутіністами, внутрішньо не готовий прийняти, що Росія – це не "єдина й неподільна" спільнота, а складна мозаїка народів, мов, культур та історичних досвідів, часто трагічних через колоніальну політику центру.
Водночас визнання прав корінних народів, їхньої суб’єктності й політичного голосу мало б сприяти народженню нової Росії. Але це, звичайно, тоді, якщо поневолені народи Росії захочуть бути разом в єдиній країні, хай навіть і оновленій.
Так, кожна з відомих чеченських організацій, і в першу чергу уряд Чеченської Республіки Ічкерія на чолі з Ахмедом Закаєвим, відкинули саму можливість входження до складу платформи, оскільки ЧРІ, у відповідності до Хасавʼюртських угод 1996 року, є незалежною державою, тимчасово окупованою Росією.
Додамо також, що в жовтні 2022 року Верховна Рада України визнала Чеченську Республіку Ічкерія тимчасово окупованою РФ.
Але повернемося до сьогодення: багато рускіх патріотів, і не лише у владі, а й в опозиції, усвідомлюють неминучість розпаду нинішньої Росії в її імперському вигляді. Проте замість того, щоб чесно й відкрито обговорювати ці процеси, вони намагаються їх стримати, замаскувати або відкласти, прикриваючись аргументами про "єдність", "стабільність" чи "історичну місію".
Саме тому поява в ПАСЄ платформи, де голос матимуть не лише "рускіє", а й представники поневолених і корінних народів, викликає таку нервову реакцію. Це руйнує звичну картину світу, в якій Росія – це завжди центр, а всі інші – лише периферія, об’єкт управління, а не суб’єкт політики.
Однак історія свідчить: жодна імперія не змогла зберегтися силою. Спроби зберегти імперську форму в епоху прав людини, самовизначення народів і глобальної відкритості приречені на провал. Питання не в тому, чи відбудуться зміни, а в тому, якими вони будуть – кривавими й хаотичними чи мирними й заснованими на взаємній повазі.
Отже, Платформа демократичних сил у ПАРЄ мала б стати майданчиком для обговорення серед іншого й варіантів реалізації поневоленими народами Росії свого невід’ємного права на самовизначення. Але не стане…
Проте цього разу Москві не вдасться уникнути кардинального з’ясування відносин із поневоленими народами, які в різні періоди своєї історії були насильно включені до складу Російської імперії, потім Радянського Союзу й Російської Федерації.
Перемога України й поразка Росії у розв'язаній нею ганебній війні проти України неминуче призведе до розпаду Росії й утворення на її території низки нових держав.
І саме це є причиною смертельного страху рускої еміграції.
Джерело: Рефат Чубаров / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора