У ворога все так погано, що якщо ми не здамося і не підемо на переговори, наша перемога стане близькою перспективою

Ні, це не просто помста за Кримський міст. Це примус до переговорів. Запоріжжя, Київ – це тактика терориста, який убиває одного заручника, щоб показати, що вбиватиме до останнього, поки йому не дадуть того, що він вимагає.

А вимагає він "миру", точніше, переговорів і перемир'я собі, щоб зібратися із силами для нової атаки.

І в цьому добра новина для нас – у нього все так погано, що якщо ми не здамося і не підемо на переговори з терористом, то наша перемога стане не просто неминучою, а близькою перспективою.

Так, він убиватиме нас і руйнуватиме нашу інфраструктуру. Але хіба він не робить цього з 24 лютого? Просто народ у Києві розслабився, бо ворог відійшов від столиці. А чим люди в Києві відрізняються від людей у Харкові чи Кривому Розі?.. Це війна – поки ми не переможемо, нас убиватимуть...

Загалом тепер ми знаємо, чого хоче ворог. Важливо не дати йому цього і думати над адекватним ударом. Він уже панікує. Після Кримського мосту перелом настав, але не можна поступитися йому стратегічною ініціативою, сповільнившись на підрахування жертв і руйнувань. Раніше нас лякали оголошенням у Росії мобілізації та запровадженням у ній воєнного стану. Перше вже сталося, друге – питання лише часу. То що нам ще втрачати?

Джерело: Sergiy Garmash / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора