+19 Київ
17 березня 2023 року стало важливою датою для міжнародного кримінального правосуддя. Цього дня Міжнародний кримінальний суд (далі МКС) уперше в історії видав ордер на арешт глави держави – однієї з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН – за підозрою у вчиненні воєнних злочинів.
Сам текст ордера МКС вирішив зробити таємним, щоб захистити потерпілих і свідків, а також забезпечити розслідування, однак на офіційному вебсайті суду зазначено, що Володимир Путін нібито несе відповідальність за воєнні злочини у вигляді незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації (згідно зі ст. 8(2)(a)(vii) і ст. 8(2)(b)(viii) Римського статуту (далі РС), які нібито були скоєні на окупованій території українській щонайменше із 24 лютого 2022 року. Існують розумні підстави вважати, що Володимир Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини, (i) за вчинення дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших (ст. 25(3)(а) РС), і (іі) за його неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними і військовими підлеглими, які вчинили дії або дозволили їх вчинення і які перебували під його фактичним керівництвом і контролем відповідно до відповідальності начальника (ст. 28(b) РС).
Хоча на сьогоднішній день практика затримання глав держав на підставі ордерів МКС відсутня, варто проаналізувати перспективи таких дій, оскільки від цього залежить можливість реального притягнення до відповідальності осіб за вчинення тяжких воєнних злочинів, що викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства.
Положення РС, що визначають порядок виконання ордера на арешт, виданого МКС:
Ст. 59. Процедура арешту в державі місця тримання під вартою
1. Держава-учасниця, яка отримала прохання про тимчасовий арешт або про арешт та передачу будь-якої особи до суду, невідкладно вживає заходів для арешту відповідної особи відповідно до свого законодавства і положень ч. 9.
2. Арештована особа невідкладно доставляється до компетентного судового органу в державі місця тримання під вартою, який відповідно до законодавства цієї держави визначає, що:
a) ордер виданий стосовно цієї особи;
b) ця особа арештована з дотриманням належної процедури;
c) права цієї особи були дотримані.
3. Арештована особа має право звернутися до компетентного органу в державі місця тримання під вартою із клопотанням про тимчасове звільнення до її передачі до суду.
4. Під час прийняття рішення стосовно будь-якого такого клопотання компетентний орган у державі місця тримання під вартою розглядає питання про те, чи існують, з огляду на тяжкість імовірних злочинів, надзвичайні та виняткові обставини, які виправдали б тимчасове звільнення, і чи існують необхідні гарантії для забезпечення того, щоб держава місця тримання під вартою могла виконати свій обов'язок стосовно передачі цієї особи до суду. Компетентний орган у державі місця тримання під вартою не може розглядати питання про те, чи виданий ордер на арешт належним чином відповідно до підпунктів (a) та (b) п. 1 ст. 58.
5. Палаті досудового провадження повідомляють про будь-яке клопотання про тимчасове звільнення, і вона надає рекомендації компетентному органу в державі місця тримання під вартою. Компетентний орган у державі місця тримання під вартою до прийняття ним рішення повною мірою враховує такі рекомендації, у тому числі будь-які рекомендації стосовно заходів запобігання втечі цієї особи.
6. Якщо ця особа тимчасово звільнена, Палата досудового провадження може запитувати періодичні звіти про статус такого тимчасового звільнення.
7. Після прийняття державою місця тримання під вартою рішення про передачу цю особу якомога швидше доставляють до суду.
Ст. 86. Загальне зобов'язання співробітничати
Держави-учасниці, відповідно до положень цього статуту, всебічно співробітничають із судом у проведенні ним розслідування злочинів, що підпадають під юрисдикцію суду, і здійсненні кримінального переслідування за ці злочини.
Ст. 87. Прохання про співробітництво: загальні положення
…5. a) Суд може запропонувати будь-якій державі, що не є учасницею цього статуту, надати допомогу відповідно до цієї частини на підставі спеціальної домовленості, угоди з такою державою чи на будь-якій іншій відповідній підставі.
b) У тих випадках, коли держава, що не є учасницею цього статуту, яка уклала спеціальну домовленість або угоду із судом, відмовляється співробітничати у виконанні прохань відповідно до будь-якої такої домовленості чи угоди, суд може поінформувати про це асамблею держав-учасниць або, у тих випадках, коли це питання передане суду Радою Безпеки, – Раду Безпеки.
…7. У тих випадках, коли держава-учасниця не виконує прохання суду про співробітництво всупереч положенням цього статуту, тим самим не дозволяючи суду виконувати його функції та повноваження відповідно до цього статуту, суд може ухвалити висновок із цього приводу й передати питання до асамблеї держав-учасниць або, у тих випадках, коли це питання передане суду Радою Безпеки, – до Ради Безпеки.
Ст. 89. Передача осіб до суду
1. Суд може передати прохання про арешт і передачу особи разом із матеріалами, що додаються до прохання, зазначеними у ст. 91, будь-якій державі, на території якої може перебувати ця особа, і звертатися до цієї держави з проханням про співробітництво у здійсненні арешту і передачі такої особи. Держави-учасниці, відповідно до положень цієї частини і процедури, передбаченої їхнім національним законодавством, виконують прохання про арешт і передачу.
Ст. 97. Консультації
Якщо, отримавши прохання відповідно до цієї частини, держава-учасниця виявляє проблеми, які можуть перешкоджати їй виконати це прохання або виключають можливість його виконання, така держава невідкладно проводить консультації із судом для вирішення цього питання. Такі проблеми можуть включати, inter alia:
a) недостатність інформації для виконання прохання;
b) у разі прохання про передачу – неможливість установити, незважаючи на всі докладені зусилля, місце перебування розшукуваної особи або якщо результати здійсненого розслідування доводять, що особа, яка перебуває в запитуваній державі, явно не є особою, зазначеною в ордері; або
c) той факт, що виконання прохання в його нинішньому вигляді потребувало б від запитуваної держави порушення існуючих раніше договірних зобов'язань стосовно іншої держави.
Тобто на національному рівні участь у виконані ордера про арешт МКС беруть органи правопорядку та суди. Участь політичної влади у його виконанні не передбачена.
Погрози Кремля за виконання ордера
Уже через декілька днів після видачі ордера на арешт Володимира Путіна зі сторони Росії почали лунати погрози за спроби його виконати. 23 березня 2023 року заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, відповідаючи на запитання російських ЗМІ, підкреслив, що арешт президента РФ за кордоном за рішенням МКС стане casus belli. "От уявімо собі – зрозуміло, що це ситуація, яка ніколи не реалізується, так, – але все ж уявімо, що вона сталася. Чинний глава ядерної держави прибув на територію, наприклад, Німеччини й був заарештований. Що це? Оголошення війни Російській Федерації! І вже в такому випадку всі наші засоби полетять у Бундестаг, в офіс канцлера і так далі," – сказав політик. Цікавим є те, що цього ж тижня міністр юстиції Німеччини Марко Бушман заявив, що його країна заарештує Путіна. "Німеччина буде зобов'язана заарештувати президента Путіна, якщо він потрапить на територію Німеччини, і передати його Міжнародному кримінальному суду".
Окрім того, 23 березня 2023 року на вебсайті МКС опубліковано інформацію про те, що президія Асамблеї держав – учасниць РС висловлює стурбованість через погрози на адресу МКС, а також через заходи, оголошені проти його прокурора та суддів, які брали участь у видачі ордерів на арешт у контексті ситуації в Україні. Президія асамблеї висловлює жаль із приводу цих спроб перешкодити міжнародним зусиллям, спрямованим на забезпечення відповідальності за дії, заборонені загальним міжнародним правом. Політика погроз – стандартна поведінка Кремля у ситуації, коли необхідно вплинути на певне рішення, тому такий розвиток був абсолютно прогнозованим. При цьому Москва дала зрозуміти, що ухвалене МКС рішення вносить негативні корективи у плани глави Росії.
Незважаючи на вказані погрози, інші країни Європи також висловилися з приводу ордера, зокрема МЗС Франції написало у Twitter: "Ніхто, відповідальний за злочини, скоєні Росією в Україні, незалежно від їхнього статусу, не повинен уникнути правосуддя", а міністр закордонних справ Великобританії Джеймс Клеверлі також написав на своїй сторінці у Twitter, що "відповідальні за жахливі воєнні злочини в Україні мають бути притягнуті до відповідальності". Клеверлі сказав, що Британія "вітає" крок, зроблений МКС.
Спірну позицію щодо необхідності затримати Володимира Путіна та передати його МКС зайняли Сполучені Штати. 22 березня 2023 року на слуханнях комітету з питань бюджетних асигнувань Сенату США державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що європейські держави – підписанти РС повинні виконати ордер на арешт президента Росії й видати його МКС. Водночас держсекретар відповів ухильно на запитання, чи чекала б та сама доля російського президента, якби той приїхав до США. "Не можу говорити наперед, тому що, очевидно, треба розглядати закони, а ми, як ви знаєте, не є учасником МКС. Тому я б не хотів це обговорювати", – зазначив Блінкен, додавши, що Путін навряд чи планує приїхати у США найближчим часом.
Реакція на ордер окремих країн – партнерів Росії
Угорщина
Угорщина підписала Римський статут 15 січня 1999 року та 30 листопада 2001 року здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту.
Цікавою є позиція Угорщини з приводу арешту Путіна, політична влада якої славиться своєю прихильністю до Кремля. Так, 23 березня 2023 року глава адміністрації прем'єр-міністра Віктора Орбана заявив, що Угорщина не буде арештовувати президента Росії Володимира Путіна, якщо він в'їде у країну, додавши, що це не матиме законних підстав.
Відповідаючи на запитання про те, чи заарештують Путіна, якщо той приїде до Угорщини, він сказав: "Ми можемо послатися на угорський закон і, виходячи із цього, ми не можемо заарештувати президента Росії... оскільки статут МКС не був оприлюднений в Угорщині". Також він сказав, що його уряд не сформував позиції щодо ордера на арешт Путіна. "Ці рішення не найвдаліші, оскільки вони ведуть до подальшої ескалації, а не до миру, це моя особиста суб'єктивна думка".
Менш категоричним щодо невиконання ордера був сам прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який 27 червня 2023 року в інтерв'ю німецькій газеті Bild та кільком іншим виданням, коментуючи рішення МКС видати ордер на арешт Путіна, заявив, що не вважає президента РФ Володимира Путіна воєнним злочинцем. "Ми можемо говорити про воєнні злочини після війни. Якщо ми хочемо досягти перемир'я та почати переговори, то маємо переконати тих, хто є частиною конфлікту, сісти за стіл переговорів. Погана ідея – просити їх сісти за стіл переговорів і водночас казати: "Підійдіть до столу, і я вас заарештую", – зазначив прем'єр. На думку Орбана, зараз абсолютно недоречно говорити про ймовірні воєнні злочини. Відповідаючи на запитання, чи виконає Угорщина рішення МКС у разі прибуття Путіна у країну, він зазначив, що не має інформації про відповідні плани президента РФ. Хоча прямої відповіді на запитання щодо затримання глави Російської Федерації політик не дав, аналіз риторики глави угорського уряду та керівника його адміністрації свідчить про їхнє небажання виконати зобов'язання країни перед міжнародною судовою установою.
Китай
Країна не ратифікувала РС.
Схожу позицію щодо арешту Володимира Путіна зайняв і Китай. Так, представник МЗС КНР Ван Веньбінь, коментуючи ордер, заявив на брифінгу, що МКС повинен сумлінно застосовувати міжнародне право, уникати політизації та подвійних стандартів. "Китай переконаний, що діалог і мирні переговори – це основний шлях вирішення української кризи, міжнародна спільнота має відігравати конструктивну роль у мирному вирішенні кризи, а також здійснювати більше дій, які сприятимуть деескалації", – сказав дипломат.
За його словами, судді повинні зайняти об'єктивну та справедливу позицію, "поважати судовий і юрисдикційний імунітет, яким користуються глави держав відповідно до міжнародного права, сумлінно застосовувати міжнародне право, уникати політизації та подвійних стандартів".
Озвучені Угорщиною та Китаєм тези свідчать, що виконання ордера та арешт Володимира Путіна можуть негативно вплинути на мирні переговори щодо миру в Україні.
Аналіз риторики Китаю та Угорщини на питання ордера про арешт свідчить, що, найімовірніше, така позиція узгоджена з Росією та є м'яким сигналом про зрив усіх мирних ініціатив щодо війни в Україні, оскільки висловлювати погрози цим країнам недоречно.
Бразилія
Бразилія підписала Римський статут 7 лютого 2000 року та 20 червня 2002 року здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту.
9 вересня 2023 року на полях зустрічі G20 у Делі в новинному шоу Firstpost президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва сказав, що Путіна запросять на захід у 2024 році, додавши, що він сам планує відвідати зустріч блоку країн БРІКС, що розвивається, яка має відбутися в Росії перед зустріччю в Ріо-де-Жанейро. Також Лула заявив, що Володимира Путіна не заарештують у Бразилії, якщо він відвідає зустріч "Групи 20" у Ріо у 2024 році. Однак через два дні, на пресконференції в Нью-Делі, Луїс Інасіу Лула да Сілва відмовився від цих своїх слів, указавши, що "суди, а не президент, будуть вирішувати, чи буде Путін арештований, якщо вирішить поїхати до Бразилії". Найімовірніше, президент Бразилії, запевняючи про безпеку перебування Путіна на території країни, вважав, що питання виконання ордера МКС про арешт віднесено до компетенції політичної влади, та як політик він сподівався знайти можливі варіанти відмовити у його виконані, однак після отримання роз'яснень вимушений був відмовитися від своїх слів, щоб не бути підданим ризику бути звинуваченим у втручанні в діяльність органів правопорядку та судової влади.
Сам же Володимир Путін, коментуючи свою позицію щодо можливості бути заарештованим за виданим ордером, зайняв позицію "не хочу створювати проблеми своїм друзям". Зокрема, 5 жовтня 2023 року на політичному форумі "Валдай" у Росії Путін заявив, що не відвідує міжнародні саміти, як-от G20 чи БРІКС, щоб не "створювати проблем" для організаторів, не згадавши про ордер на арешт, виданий проти нього Міжнародним кримінальним судом. "Навіщо я маю створювати проблеми для наших друзів, які організовують заходи? Якщо я приїду, будуть політичні спектаклі, політичні нападки", – пояснив він, зауваживши, що й так має "чимало справ удома".
18 жовтня 2024 року президент РФ Володимир Путін на зустрічі з представниками ЗМІ країн БРІКС заявив, що не поїде на саміт G20 до Бразилії цього року, щоб не зривати захід. "Ми ж розуміємо, що відбувається довкола Росії, і я розумію", – зауважив Путін, коментуючи можливість своєї поїздки до Бразилії на тлі ордера МКС на його арешт. "Ну що ж, я спеціально туди приїду, щоб порушити нормальну роботу цього форуму? Ми ж чудово розуміємо, і я розумію, що навіть якщо виключити цей МКС, розмова буде лише про це. Ми фактично зірвемо роботу "Двадцятки". Навіщо? Ми ж дорослі люди", – пояснив свою позицію глава російської держави.
У той же час аналіз поведінки Володимира Путіна, зокрема намір відвідати саміт БРІКС у Південно-Африканській Республіці (далі ПАР), який був запланований на серпень 2023 року, свідчить, що глава Росії має іншу позицію, ніж та, яку офіційно озвучує. Заслуговує на підтримку висловлена у газеті Le Figaro думка про те, що Володимир Путін, плануючи візит до ПАР, імовірно, хоче "перевірити" міжнародну юстицію або навіть показати їй свою зневагу. Аналогічну думку висловив і перший посол США з особливих доручень із питань воєнних злочинів Девід Схеффер, який, коментуючи виданню The New York Times намір Путіна відвідати Монголію, зазначив, що Путіну навряд чи загрожує арешт, якщо його запросять до країни. Натомість президент Росії, швидше за все, скористається візитом, щоб "пропагандувати та глузувати з МКС та України". Схеффер сказав, що Монголія є країною, яка ризикує, і, ймовірно, вона зіткнеться з дипломатичним тиском із боку МКС та інших держав-членів, щоб скасувати запрошення. "Монголія може поставити під загрозу певну допомогу в торгівлі та розвитку з іншими членами МКС, а також дипломатичні санкції, якщо вона розважатиме Путіна, не надягаючи на нього наручників", – сказав він.
Південно-Африканська Республіка
Південна Африка підписала Римський статут 17 липня 1998 року та 27 листопада 2000 року здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту Римського статуту.
12 квітня 2023 року речник президента ПАР Сиріла Рамафоси Вінсент Магвенья заявив, що арешт Володимира Путіна "ставить палиці в колеса", оскільки країна має прийняти саміт БРІКС у серпні за участю російського лідера. "Усі глави держав повинні бути присутніми на саміті, але зараз ордер від МКС створює перешкоди". Він зазначив, що у процесі розглядаються спеціальні домовленості, щоб вирішити це питання. Разом із цим ордер на арешт Путіна викликав політичні суперечки в ПАР. Опозиційна партія "Демократичний альянс" закликала до його арешту та звернулася до МКС із вимогою змусити уряд виконати його зобов'язання. Однак ліві партії, включаючи Південноафриканську комуністичну партію, союзника із владою, закликали уряд вітати Путіна та розглянути можливість виходу ПАР із МКС.
Із 22-го до 24 серпня 2023 року ПАР приймала 15-й саміт БРІКС у Йоганнесбурзі, у якому взяли участь глави держав країн-учасниць, зокрема президент Путін. У зв'язку із цим уряд країни 29 травня 2023 року оприлюднив у державному віснику повідомлення №3472 відповідно до розділу 6 (2) закону про дипломатичні імунітети та привілеї №37 від 2001 року (закон про імунітети). Цим повідомленням учасникам саміту надавалися імунітети та привілеї, передбачені Конвенцією про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй 1946 року та Конвенцією про привілеї та імунітети спеціалізованих установ 1947 року, що застосовувалися для забезпечення їхньої повноцінної участі у саміті.
30 травня 2023 року видання Politico повідомило, що провідна опозиційна партія Південної Африки "Демократичний альянс" (DA) заявила, що вжила судових заходів із метою змусити уряд заарештувати Путіна, якщо російський президент відвідає країну.
Окрім того, прокурор подав до суду заяву із проханням "затримати та передати" Путіна МКС, якщо він прибуде до ПАР для участі в саміті БРІКС у серпні.
"Окружний прокурор хоче отримати цей декларативний наказ, щоб гарантувати відсутність юридичної двозначності щодо процедури, яка має бути дотримана, і зобов'язань, покладених на державу, якщо президент Путін ступить у Південну Африку", – заявив тіньовий міністр юстиції Глінніс Брейтенбах у заяві партії.
Імовірно, звернення до суду було викликане побоюванням того, що під виглядом надання політичного імунітету Путін міг би уникнути затримання. У той же час речник відділу міжнародних зв'язків МЗС Клейсон Мон'єла заявив, що це стандартна процедура для всіх міжнародних конференцій у Південній Африці.
21 липня 2023 року партія "Демократичний альянс" на своєму вебсайті повідомила, що сьогодні може розкрити, що у прямій відповіді на її судовий позов щодо виконання директиви МКС про арешт президента Росії Володимира Путіна за обвинуваченнями у воєнних злочинах, пов'язаних із викраденням українських дітей, національний директор прокуратури Південної Африки 17 липня 2023 року отримав офіційний запит від міністерства юстиції та розвитку конституційного права на видачу ордера на арешт Путіна.
Цей факт було підтверджено в ухвалі, винесеній 21 липня 2023 року Високим судом Гаутенга у справі "Демократичного альянсу" щодо зобов'язання уряду ПАР виконати свій обов'язок арештувати Путіна.
Згідно з афідевітом, поданим генеральним директором міністерства юстиції та розвитку конституційного права Машабане, 17 липня 2023 року міністерство офіційно звернулося до національного директора прокуратури з проханням видати ордер на арешт Путіна.
Це означає, що завдяки наполегливій політичній і правовій боротьбі "Демократичного альянсу", спрямованій на забезпечення дотримання міжнародних зобов'язань ПАР, уряд 17 липня 2023 року офіційно ініціював процес арешту Володимира Путіна в разі його прибуття на територію країни.
Пізніше видання Reuters повідомило, що президент ПАР Сиріл Рамафоса попросив дозволу в МКС не арештовувати російського президента Володимира Путіна, оскільки це означало б оголошення війни.
Рамафоса сказав, що він ініціював провадження в МКС за ст. 97, згідно з якою держави можуть вимагати відмови від арешту через проблеми, які перешкоджають цьому, однак не може розголошувати подробиці цих проваджень. "Південно-Африканська Республіка має очевидні проблеми з виконанням запиту на арешт і передачу президента Путіна", – ідеться в його афідевіті. "Росія дала зрозуміти, що арешт її чинного президента буде оголошенням війни", – сказав він.
19 липня 2023 року на офіційному сайті канцелярії президента ПАР розміщено повідомлення про те, що президент Росії Володимир Путін за взаємною домовленістю не приїде на саміт БРІКС до Йоганнесбурга, РФ представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Слід відзначити, що ПАР одного разу допустила невиконання ордера на арешт, виданого МКС, він стосувався глави Судану Омара Хасана Ахмеда аль-Башира, який перебував на території ПАР 13–15 червня 2015 року.
Для розуміння ситуації слід коротко проаналізувати поведінку ПАР щодо виконання ордера, можна зазначити наступне.
У травні 2015 року МКС дізнався, що Омар аль-Башир має намір поїхати до ПАР для участі у саміті Африканського союзу із 7-го до 15 червня 2015 року.
28 травня 2015 року секретар суду повідомив компетентним органам ПАР про запит на співпрацю, у якому було зазначено обов'язок заарештувати його та передати його суду, а у випадку виникнення будь-яких проблем, які перешкоджатимуть або унеможливлять виконання запиту про співпрацю, негайно провести консультації із судом.
11 червня 2015 року посольство ПАР у Нідерландах звернулося до секретаріату із проханням про термінову зустріч між секретарем і головним державним юридичним радником уряду ПАР, а також делегацією посольства о 17.00 наступного дня з метою проведення консультацій. Секретаріат повідомив посольству, що запросить вказівки у палати та якнайшвидше повідомить про результати.
12 червня 2015 року палату поінформували про запит ПАР щодо проведення консультаційної зустрічі із судом о 17.00 того ж дня.
Того ж вечора палата отримала терміновий запит від прокурора з вимогою до головуючого судді видати розпорядження, яке б уточнювало, що немає жодної неоднозначності щодо зобов'язання ПАР негайно заарештувати Омара аль-Башира та передати його суду; питання, пов'язані з внутрішнім законодавством, не скасовують і не змінюють її зобов'язань Південної Африки та обов'язок негайного зобов'язання ПАР заарештувати та передати Омара аль-Башира не підлягає жодній затримці, зупиненню чи відтермінуванню.
13 червня 2015 року головуючий суддя відхилив запит прокурора, зазначивши, що позиція суду щодо зобов'язання Південної Африки заарештувати та передати Омара аль-Башира вже була достатньо чітко визначена, і жодних додаткових нагадувань чи роз'яснень не потрібно.
15 червня 2015 року Омар аль-Башир покинув територію ПАР.
Варто відзначити, що це рішення для країн – учасниць РС є важливим, виходячи з наступного.
МКС доповнює національні системи кримінального правосуддя, його юрисдикція і функціонування регулюються положеннями РС (ст. 1 РС). Суд застосовує РС (ст. 21(1)(а) РС) та може застосовувати принципи та норми права відповідно до того, як вони були розтлумачені в його попередніх рішеннях (ст. 21(2) РС). Тобто фактично інтерпретаційна діяльність суду є обов'язковою для країн – учасниць РС.
У вказаному рішенні МКС сформулював правовий висновок щодо імунітетів глав держав (урядів) та інших дипломатичних (функціональних) імунітетів наступного змісту:
…78. У цьому зв'язку палата нагадує, що функціональні імунітети, засновані на офіційному статусі, у міжнародному праві не надаються на користь конкретної особи, а обґрунтовані необхідністю уникнення втручання однієї держави у функціонування та суверенітет іншої. Підписавши статут, держави-учасниці фактично погодилися з тим, що імунітети, засновані на офіційному статусі, включаючи ті, які вони можуть мати відповідно до міжнародного права, є неактуальними. Окрім формулювання ст. 27(2) статуту, це також є необхідним наслідком загального зобов'язання держав-учасниць виконувати запити про співпрацю від суду, за винятком тих випадків, які явно передбачені статутом.
…93. По-друге, імунітети Омара аль-Башира як глави держави не застосовуються щодо держав – учасниць статуту, коли вони виконують запит на арешт і передачу, виданий судом у межах його юрисдикції щодо ситуації в Дарфурі. Відповідно, ст. 98(1) статуту не застосовується до арешту Омара аль-Башира і його передачі до суду: немає потреби у скасуванні імунітету, і держави-учасниці можуть виконати запит суду на арешт і передачу Омара аль-Башира без порушення прав Судану за міжнародним правом. Тому держави-учасниці, зокрема Південна Африка, мають зобов'язання арештувати Омара аль-Башира та передати його до суду.
94. Це є результатом горизонтального ефекту ст. 27(2) статуту (згідно з якою держава – учасниця статуту не може відмовити в арешті та передачі до суду особи на тій підставі, що ця особа має імунітети, що належать іншій державі-учасниці) також щодо Судану після активації юрисдикції суду в ситуації в Дарфурі та покладання на Судан зобов'язання співпрацювати із судом через рішення Ради Безпеки.
Тобто держава – учасниця РС, незалежно від наявності будь-яких імунітетів, зобов'язана затримати особу, щодо якої видано ордер, та передати її до МКС.
Монголія
29 грудня 2000 року Монголія підписала Римський статут і 11 квітня 2002 року здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту.
4 липня 2024 року видання Report із посиланням на російські ЗМІ повідомило, що прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив про те, що президент Росії Володимир Путін може відвідати столицю Монголії Улан-Батор. За його словами, точна дата стане відомою після узгодження. Також видання зазначає, що під час переговорів на полях саміту ШОС в Астані президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух висловив надію, що російський лідер зможе відвідати Улан-Батор цього року. Окрім того, президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух запросив Путіна відвідати свою країну під час переговорів у Пекіні в жовтні 2023 року.
Пізніше, уже 30 серпня 2024 року, видання ТАСС із посиланням на Дмитра Пєскова повідомило, що Кремль не хвилюється через участь Монголії в Міжнародному кримінальному суді (МКС), оскільки в Москви з Улан-Батором "прекрасний діалог". Глава російської держави планує відвідати Монголію з офіційним візитом 3 вересня. Пєсков підкреслив, що всі аспекти цього візиту ретельно підготовлені.
2 вересня 2024 року прессекретар президента РФ заявив, що Росія не має проблем із Монголією щодо визнання нею юрисдикції МКС.
У цей же день міністр закордонних справ Сергій Лавров, виступаючи перед викладачами та студентами МДІМВ (У) МЗС РФ, заявив, що вилітає до Монголії для участі у візиті президента РФ Володимира Путіна.
У цей самий день керівник пресслужби глави монгольської держави Улзійбаярин Золбаяр на спеціальному брифінгу повідомив, що інформація про те, що МКС звертався до президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха напередодні візиту президента Росії Володимира Путіна, є неправдою. Він закликав громадськість з обережністю ставитися до будь-якої інформації, перевіряти її достовірність і довіряти лише офіційним джерелам. Указана інформація є недостовірною, оскільки МКС уже вів листування з Монголією про виконання ордера. Про це буде сказано нижче у висновку МКС.
2 вересня 2024 року Путін здійснив візит до Монголії. За офіційною інформацією, Путін прибув до Монголії для участі у заходах, присвячених 85-й річниці спільної перемоги радянських і монгольських військ над японськими збройними силами на річці Халхин-Гол. Останній візит президента РФ у Монголію відбувся у 2019 році, коли він брав участь у заходах, приурочених 80-річчю подій на Халхин-Голі. 3 вересня 2024 року Путін провів переговори із представниками керівництва Монголії, узяв участь в урочистих заходах із нагоди 85-річчя перемоги на Халхин-Голі, поклав квіти до пам'ятника маршалу Радянського Союзу Георгію Жукову та відвідав школу при Улан-Баторському філіалі Російського економічного університету імені Г.В. Плеханова й завершив свій візит до Монголії.
3 вересня 2024 року глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що йому шкода західних політиків, які висловлюють свою стурбованість візитом російського лідера Володимира Путіна до Монголії. Лавров підкреслив, що Росія та Монголія разом воювали одна за одну під час Великої Вітчизняної та Другої світової війни. "Якщо у когось виникають питання, чому така близькість, напевно, це ті люди, у яких знову стали проявлятися нацистські нотки не тільки в їхніх роздумах, але й у їхніх діях, що виявляється у підтримці київського режиму", – зазначив глава МЗС РФ.
23 вересня 2024 року радник президента Монголії Єрденецогтин Одбяар на брифінгу повідомив, що жодна країна не намагалася чинити тиск на Монголію в ООН через візит президента Росії Володимира Путіна на початку вересня. Він зазначив, що ставлення ООН до Монголії залишилося незмінним і жодна держава не намагалася чинити на них тиск або зменшити зв'язки, як повідомляли деякі ЗМІ.
24 жовтня 2024 року ІІ Палата досудового провадження МКС у своєму висновку, зробленому згідно зі ст. 87(7) Римського статуту "Щодо невиконання Монголією запиту суду про співпрацю в арешті та передачі Володимира Володимировича Путіна, а також передання цього питання на розгляд Асамблеї держав-учасниць" констатувала, що Монголія не виконала своїх міжнародних зобов'язань за РС, не виконавши запиту суду про арешт і передачу Путіна під час його перебування на території Монголії, та передала питання про невиконання Монголією запиту щодо арешту і передачі Володимира Путіна на розгляд Асамблеї держав-учасниць через президента суду відповідно до регламенту 109(4) правил процедури і доказування.
Такий висновок ІІ Палата досудового провадження зробила, виходячи з наступного:
…3. 2 травня 2023 року канцелярія МКС повідомила відповідні органи Монголії про запит на співпрацю у зв'язку з ордером на арешт. Того ж дня Монголія підтвердила отримання запиту на співпрацю (§3).
4. 26-го та 28 серпня 2024 року на підставі повідомлень у ЗМІ про очікуваний візит Володимира Путіна до Монголії секретар направив до Монголії дві вербальні ноти із проханням надати інформацію щодо візиту та поновити запит на співпрацю із судом у справі арешту та передачі Путіна.
5. 30 серпня 2024 року Монголія направила до палати ноту про "консультації із судом" за ст. 97 РС. Того ж дня палата доручила секретарю витребувати письмові пояснення із цього приводу.
6. 2 вересня 2024 року Монголія направила ноту до МКС із запитом на консультації щодо викликів, пов'язаних із запитом суду. У ній зазначалося, що президент Путін як чинний глава держави користується імунітетом ratione personae та ratione materiae за міжнародним правом, а тому виконання запиту порушило б міжнародні зобов'язання Монголії.
7. Того ж дня палата відповіла Монголії, наголосивши, що консультації мають бути своєчасними, та нагадала про своє попереднє рішення, яке встановлює, що імунітет посадових осіб, включно із главами держав, не перешкоджає виконанню ордера, а тому аргументи Монголії не містять законних підстав для невиконання її зобов'язань за статутом.
…18. У своєму поданні Монголія зазначає, що Росія не є державою – учасницею статуту, і тому відсутня резолюція або доручення Ради Безпеки ООН, яке б зобов'язувало співпрацювати з МКС. Монголія підтверджує, що президент Путін як чинний глава держави має імунітет ratione personae та ratione materiae, який поширюється на міжнародні суди, якщо РФ не відмовиться від імунітету. Водночас вона стверджує, що РС не має пріоритету над міжнародним звичаєвим правом і оскаржує висновки Апеляційної палати в рішенні по апеляції Йорданії.
…27. Ст. 27 статуту скасовує будь-які міжнародно-правові імунітети посадових осіб, включаючи глав держав, і зобов'язує держави-учасниці та держави, що прийняли юрисдикцію суду, не визнавати імунітет або спеціальні процесуальні правила для будь-яких осіб, незалежно від їхнього громадянства. Вони зобов'язані арештувати та передати особу, на яку суд видав ордер, як частину обов'язку співпрацювати із судом.
…28 Будь-які двосторонні зобов'язання Монголії перед Росією щодо імунітету глав держав не можуть замінити її зобов'язання перед судом, оскільки суд виконує юрисдикцію щодо серйозних міжнародних злочинів, і ці зобов'язання не можуть бути змінені або скасовані двосторонніми угодами, які суперечать цілям Римського статуту.
…36. На думку палати, персональний імунітет посадових осіб, включно із главами третіх держав, не може бути використаний у провадженнях перед судом, і скасування імунітету не вимагається відповідно до ст. 98 Статуту. Принцип, закріплений у ст. 27 Статуту, означає, що держава-учасниця не діятиме "несумісно зі своїми зобов'язаннями відповідно до міжнародного права", арештовуючи та видаючи посадових осіб держави, включно із главами держав, незалежно від їхньої національності, коли суд визнає за собою юрисдикцію. Навпаки, у поточних обставинах, якщо держава-учасниця надасть персональний імунітет президенту Російської Федерації для виконання запиту на співпрацю, вона діятиме несумісно зі своїми міжнародними зобов'язаннями за статутом, що може у специфічних умовах призвести до порушення міжнародного права.
…40. ІІІ Палата вважає, що у Монголії було достатньо чітко зрозуміло, що вона має міжнародне зобов'язання виконати запит на співпрацю. Незважаючи на це, Монголія не виконала свої зобов'язання перед судом і міжнародною спільнотою в цілому щодо співпраці в арешті та видачі пана Путіна. У своїх поданнях Монголія не наводить жодних обґрунтованих виправдань для цього порушення своїх статутних зобов'язань і, що особливо важливо для даного випадку, не вказує, що вона в майбутньому співпрацюватиме із судом, якщо виникне аналогічна ситуація. Відповідно, з урахуванням серйозності невиконання Монголією своїх зобов'язань перед судом, палата вважає за доцільне передати питання про невиконання Монголією зобов'язань на розгляд зборів держав-учасниць.
При цьому у п. 11 та п. 17 висновку МКС послався на свій претендент, сформований у рішенні від 6 липня 2015 року відносно Омара аль-Башира щодо обов'язку країни – учасниці РС затримати особу та передати її до МКС.
Підводячи підсумок проведеного дослідження, можна зробити наступні висновки.
1. У своїх прецедентних рішеннях МКС, зокрема від 6 липня 2017 року (ICC-02/05-01/09) та від 24 жовтня 2024 року (ICC-01/22), сформулював правові висновки щодо імунітетів глав держав (урядів) та інших дипломатичних (функціональних) імунітетів, указавши, що особа, відносно якої виданий ордер на арешт, повинна бути затримана державою-учасницею та переданою МКС, незалежно від наявності у неї будь-яких імунітетів.
2. Поведінка Володимира Путіна після видачі ордера на його арешт свідчить про те, що йому важливо було відвідати одну або декілька країн – учасниць РС, які могли б гарантувати йому невиконання ордера. При цьому йому було необхідне перебування саме на території держав – учасниць РС, оскільки вони мають обов'язок, а не право щодо виконання ордера. Метою таких дій є дискредитація МКС та демонстрація зверхності над свідомим співтовариством щодо безкарності за вчинені в Україні воєнні злочини та неспроможності виконання ним судом своїх функцій.
Із цією метою Кремль обрав дві країни – ПАР та Бразилію.
ПАР була обрана як учасниця РС, яка допустила випадок невиконання ордера на арешт глави Судану Омара аль-Башира, який перебував на її території 13–15 червня 2015 року, і держава – союзник Росії по БРІКС. При виборі цієї країни Москва сподівалася, що ПАР удруге зможе порішити свої міжнародні зобов'язання перед МКС не виконання ордера.
Поведінка політичної влади ПАР під час підготовки візиту Володимира Путіна свідчить про вжиття заходів для безпечного візиту президента РФ, однак політична опозиція шляхом подачі судових позовів домоглася рішення національного суду про виконання ордера та зобов'язання компетентих органів держави арештувати Володимира Путіна.
Разом із тим аналіз ситуації, пов'язаної з невиконанням ПАР ордера щодо Омара аль-Башира, свідчить, що тактика Москви була заздалегідь хибною. Так, 15 березня 2016 року Верховний суд ПАР установив, що держава, не вживши заходів для арешту із затримання та передачі МКС президента Судану Омара Хасана Ахмада Аль Башира після його прибуття до Південної Африки 13 червня 2015 року для участі у 25-й асамблеї Африканського союзу, не відповідала за свої зобов'язання за РС і розділом 10 закону про його імплементацію. Указане рішення було підтвердженням незалежності судової влади від політичної. Враховуючи, що національний суд констатував невиконання державою міжнародних зобов'язань після допущеного порушення, розрахунок на повторне аналогічне порушення був хибним.
3. Поведінка Монголії свідчить про узгодженість дій із Росією щодо надання гарантій невиконання ордера. Під виглядом проведення консультацій із судом щодо неможливості арешту Володимира Путіна через наявний імунітет глави держави Улан-Батор затягував їх проведення на весь період його перебування на території Монголії.
Як учасниця РС, у силу положень ст. 21(3) статуту, країна достеменно була обізнаною із правилами застосування правил імунітету, сформованого ІІ Палатою досудового провадження МКС у рішенні відповідно до ст. 87(7) Римського статуту "Про невиконання Південною Африкою запиту суду щодо арешту та передачі Омара аль-Башира" від 6 липня 2017 року (No.: ICC-02/05-01/09), за яким факт наявності в особи, арешт і видачу якої запитує суд, дипломатичних чи державних імунітетів сам по собі не є винятком з обов'язку держав-учасниць співпрацювати із судом.
Керівник пресслужби глави монгольської держави 2 вересня 2024 року у ЗМІ повідомив неправдиву інформацію про те, що МКС не звертався до президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха напередодні візиту президента Росії Володимира Путіна. У той час, як випливає зі змісту висновку суду 26-го та 28 серпня 2024 року на підставі повідомлень у ЗМІ про очікуваний візит Володимира Путіна до Монголії, канцелярія МКС направила до країни дві вербальні ноти із проханням надати інформацію щодо візиту та поновила запит на співпрацю із судом у справі арешту та передачі Путіна. У свою чергу, 30 серпня 2024 року Монголія направила до палати ноту про "консультації із судом" за ст. 97 РС.
Тобто дії ПАР у 2015 році під час візиту Омара аль-Башира, а також дії країни у 2023 році під час підготовки візиту Путіна на саміт БРІКС, дії Монголії у 2024-му з підготовки візиту Путіна до країни з нагоди 85-ї річниці перемоги в битві на річці Халхин-Гол були однаковими, що свідчить про спробу використати перший випадок невиконання ордера щодо Омара аль-Башира як прецеденту.
4. ПАР і Бразилія хоч і є державами – партнерами Росії, зокрема по БРІКС, довели, що готові діяти за вимогами РС щодо арешту Володимира Путіна і його передачі МКС. Політична влада цих країн не може гарантувати безпеку главі Кремля у контексті виданого ордера.
5. На підставі ордера МКС Володимир Путін може бути затриманий:
– у державі перебування, яка є учасницею РС, політична влада якої не має повного впливу на органи правопорядку та судову гілку влади та не може вжити заходів до невиконання зобов'язань за РС;
– у державі перебування, яка є учасницею РС, політична опозиція якої має можливість звернення до національного суду з позовами про зобов'язання вчинити дії щодо виконання ордера, і таке рішення суду буде виконаним;
– у державі перебування, яка не є учасницею РС, політична влада якої погодиться на співпрацю із судом шляхом подання заяви секретареві суду про визнання та здійснення судом юрисдикції (ст. 12 (3) або укладення спеціальної домовленості із судом (ст. 87(5)(a).
Джерело: News Week
