Втрати російських окупантів
976 780

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 835

ТАНКИ

372

ЛІТАКИ

336

ГЕЛІКОПТЕРИ

Сергій Васильєв
СЕРГІЙ ВАСИЛЬЄВ

Спортивний журналіст

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Запитання до мисливців за привидами, які присмокталися до нашого футболу, залишаються без відповідей. І ці паразити набагато небезпечніші за коронавірус G

Практично в усіх країнах розглядають варіанти якнайшвидшого повернення футболу на стадіони. І лише в Україні в цьому напрямі – тихо та любо, вважає спортивний журналіст Сергій Васильєв.

Алло, автобаза?

Непроста ситуація, яка виникла у футболі у зв'язку зі спалахом коронавірусу, дає новий привід говорити про цілковиту неспроможність тих, хто протягом останніх років очолює позиції у ФФУ/УАФ.

Зараз практично в усіх країнах керівництво національних асоціацій і федерацій розглядає різні варіанти для того, щоб якомога швидше повернути футбол на стадіони. Вітчизняні ЗМІ досить ретельно вивчають ситуацію. На цю тему вийшло кілька матеріалів, із яких виразно випливає, що в тій самій Німеччині чи Англії футбольні керівники, як кажуть, тримають руку на пульсі.

Приміром, у німецькій Бундеслізі розглядають варіант поновлення чемпіонату вже 9 травня, але з низкою обмежень.

"Чемпіонат планують проводити без глядачів, обмеживши кількість людей, що перебувають на стадіоні, числом 126: гравці, тренери, медичні служби, чотири болбої, охорона стадіону, представники клубів і не більше ніж 30 журналістів", – уточнює суттєвий нюанс Олександр Гапоненко.

Багато інформації і щодо інших країн. У тій самій АПЛ сподіваються поновити ігри на початку червня – і, до речі, теж без глядачів. Розглядають різні сценарії у Франції, Італії та Іспанії, називаються орієнтовні дати рестарту. В Австрії та Чехії вже цього тижня команди можуть поновити тренування.

І, само собою, не сидять склавши руки функціонери УЄФА. У Ньоні, судячи з публікацій у ЗМІ, вивчають кілька планів щодо завершення єврокубкового сезону. А детальніше про них, мабуть, стане відомо вже на тижні, про що повідомив офіційний сайт організації.

"23 квітня виконавчий комітет УЄФА проведе засідання у форматі відеоконференції. Він обговорить поточний стан справ у європейському футболі на тлі спалаху коронавірусу. Засідання проведуть за підсумками інформаційної наради з генеральними секретарями всіх 55 національних асоціацій УЄФА, яка відбудеться 21 квітня. Обидві зустрічі будуть присвячені поточним положенням справ у європейських і внутрішніх змаганнях. У разі необхідності додаткову інформацію опублікують після засідання виконкому".

Отже, практично повсюдно ми бачимо певний рух. І лише в Україні у цьому напрямі знову – тиша. Немов у ФФУ/УАФ, а заодно в УПЛ, усі у глухій самоізоляції і не мають жодної можливості спілкуватися із зовнішнім світом за допомогою сучасних технологій.

"Щодо чемпіонату України поки що немає достатньо інформації", – резюмує Олександр Гапоненко.

Пресі та громадськості залишається лише здогадуватися, які плани щодо виходу з карантину виношують наші головні футбольні начальники. І чи є ці плани взагалі.

Натомість офіційний сайт ФФУ/УАФ рясніє повідомленнями про те, що відомство Андрія Павелка бере активну участь у благодійних акціях, а обласні підрозділи асоціації стрункими рядами стали на боротьбу з пандемією, надаючи службові автомобілі для перевезення медпрацівників – на Херсонщині, Житомирщині, Сумщині, Чернігівщині... Пафосні замітки на цю тему Uaf.ua публікують із неймовірною частотою: дев'ять повідомлень протягом першої половини квітня. Мимоволі складається враження, що ФФУ/УАФ перетворюється на якусь автобазу.

Цій дивній піар-кампанії у принципі можна було б не надавати значення. Але тільки в тому випадку, якщо б до ФФУ/УАФ не виникали запитання щодо її основної діяльності. Тут же явна підміна компетенцій і компетентності. У той момент, коли передусім слід було б продемонструвати, що в Будинку футболу є антикризовий штаб, здатний адекватно реагувати на форс-мажорну ситуацію, Павелко і компанія, по суті, демонструють цілковиту управлінську імпотенцію. І цю свою бездіяльність у футбольній площині намагаються прикривати показушною, карикатурною таксомоторною героїкою у боротьбі з пандемією.

Міцнішає і без того стійке відчуття, що наш футбол геть позбавлений єдиного центру управління, що тут кожен сам собою І це, до речі, стосується не тільки професійного футболу, але й дитячо-юнацького, з його давно наболілими питаннями. У якому стані зараз перебувають ДЮСШ у регіонах? Які перспективи виживання під час кризи у тамтешнього тренерського корпусу?..

Немає сумнівів, на відповіді ми не дочекаємося й після карантину. Поки ж ФФУ/УАФ вдає, що піклується про підростаюче покоління, анонсувавши на своєму сайті абсолютно безглуздий у цій ситуації тотальної самоізоляції онлайн-проєкт "Відкриті уроки футболу". Жодної логіки – піар знову на першому місці...

Дірка від "баранки"

У Будинку футболу взагалі вважають правилом гарного тону підносити свої явні провали, як... безсумнівні успіхи. Яскравий приклад цього – діяльність глави комітету ФФУ/УАФ з етики та чесної гри Франческо Баранки. Ще у грудні 2016 року глава ФФУ/УАФ тільки за одному йому відомими ознаками розгледів в італійці форменого футбольного прокурора, на всю країну пообіцявши з його допомогою цілковито викоренити договірні матчі в українському футболі.

Що ж ми маємо в підсумку? На нескладній посаді, яка не передбачає ні жорсткого службового графіка, ні чітко прописаних вимог до співробітника, ні конкретики в результатах, апеннінський гастарбайтер отримує понад 500 тис. грн на місяць! Хоча ЗМІ вже неодноразово зазначали, що далі за гучні обіцянки за час своєї присутності в Україні жодних відчутних результатів від нього так і не дочекалися.

А саме Баранка ж заявив привселюдно про дивний характер поєдинку між "Іллічівцем" та "Гірник-Спортом".

"Я першим сказав, що матч "Іллічівець" – "Гірник-Спорт" – "договірняк", – згадає Баранка трохи пізніше, вже обійнявши своє крісло в українській федерації. – Мене так багато критикували, що я забув про нього. Я прошу вибачення за затримку, але в цьому є сенс. Справи "Іллічівця" і "Сум" пов'язані між собою. Деяких людей уплутано в обидва матчі. Нам потрібно було дочекатися документів від поліції, а не тому, що потрібно захистити "Суми" або ще когось".

Спало на думку тоді: ну, красень – ціле корупційне гніздо розтормошив! Ось зараз підуть негідники по етапу, адже цілий закон для них свого часу придумали, ухвалили і з помпою презентував його "батько" Андрій Павелко.

Та час минав, а карати лиходіїв ніхто не поспішав. Апеляції до Баранки – мовляв, як же так, пане добродію? – відскакували від нього, немов вірус від респіратора. Франческо промовляв щось глибокодумне і з почуттям виконаного обов'язку відбував на батьківщину.

"Корупція робить рівень футболу в Україні смішним. Я знаю багатьох гравців, які були гарними, але наробили багато помилок, тому що хотіли мати гроші від ставок", – його фраза.

"Коли я приїхав в Київ, випадків договірних матчів було 50 на рік. Мені всі кажуть, що все стало жахливо і я не виконую своєї роботи, але, насправді, ми просто копнули глибше. Останнім часом все краще, і зараз таких інцидентів 10 щонайбільше", – теж цитата із проповідей Баранки.

А іноді він буквально доводив громадськість до граничної напруги: "Місяць тому ми остаточно передали справу щодо матчу "Іллічівець" – "Гірник-Спорт" у КДК... Наступного тижня у справі поставлять крапку... Зачекайте".

Цій обіцянці італійця, що пролунала в ефірі телеканала "Футбол 1", днями виповнився рівно рік. А віз – і нині там. Сам же Баранка – незрозуміло де, невідомо в якому бункері ховається від вірусу, звідти ж рапортуючи про нові видатні перемоги над корупцією. Успіх перший – викриття матчів-фантомів. Тріумф номер два – рішення Лозаннського спортивного суду залишити чинним вердикт про дискваліфікацію гравців "молодшої" команди донецького "Олімпіка", обвинувачених у договірній грі.

"Незважаючи на вимушену перерву у футбольному житті країни, Українська асоціація футболу здобула важливу перемогу в Спортивному суді Лозанни, – зрадів у п'ятницю Павелко на своїй сторінці у Facebook. – Цього разу – у справі про договірні матчі, у якій фігурували гравці ФК "Олімпік". І це перший успіх у боротьбі з match fixing на такому високому рівні, за що я дуже вдячний нашій команді юристів УАФ і особисто голові комітету з етики і чесної гри Франческо Баранці, який вже дуже багато зробив для очищення українського футболу".

"Перший успіх"?! Чи то в Павелка описка за Фрейдом, чи то його акаунт зламали ті, хто розв'язав "мерзотну інформаційну війну" проти ФФУ/УАФ. Виходить, що вся попередня діяльність Баранки була все-таки безуспішною.

Адже і справді... Із "Сумами" – казус вийшов, коли в жовтні минулого року Апеляційний комітет федерації футболу скасував і скерував на нове розслідування рішення Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ/УАФ.

"Самі себе використали? – стьобався тоді Артем Франков. – Про незалежність апеляційного комітету ФФУ від ФФУ загалом казки ви будете розповідати в іншому місці, але якщо вже такий привіт КДК і КЕЧІ прилетів, то це що-небудь та означає".

Щодо матчу "Іллічівця" з "Гірником" – цілковита тиша, як і щодо іншого матчу клубу з Донеччини – кубковій грі з "Таврією". Годинниковий механізм бомби цокає, а очікуваного і навіть анонсованого вибуху немає.

Де ті 10 випадків корупції, які залишилися 50 завдяки зусиллям Баранки? Хоча б п'ять? Три? Ну, хоч однісінький!..

Тож успіх – більш ніж сумнівний. Однак італійському професіоналу продовжують нараховувати величезні гонорари. Залишаються без відповідей лише неприємні запитання до Павелка, Баранки й інших високооплачуваних мисливців за привидами, які присмокталися до нашого футболу. І ці паразити набагато небезпечніші за будь-який коронавірус!..

Примітно, що за успіх у ФФУ/УАФ протягом минулого тижня ухвалили не тільки рішення Лозаннського суду у справі "Олімпіка". Під таким соусом подають судовий вердикт Печерського районного суду Києва у справі директора ТОВ "ФФУ Продакшн" Андрія Бондаренка, який є однією з головних фігур у шахрайській схемі, пов'язаній із виробництвом і збутом штучного покриття під "дахом" Андрія Павелка.

"Вітаємо команду юристів "ФФУ Продакшн" і нашого директора з черговою судовою перемогою у справі будівництва футбольних майданчиків... Суд знову відмовився застосовувати до директора "ФФУ Продакшн" будь-які санкції та матеріальні стягнення", – ідеться на сторінці ФФУ Продакшн" у Facebook.

Інакше кажучи, суд просто залишив чинними ухвалені раніше запобіжні заході, не знімаючи з підслідного численних обвинувачень. Вважати це приводом для привітань і, тим паче, для гордості – щонайменше нелогічно. Тим паче – з урахуванням усіх обставин справи, розслідування якої зрушило з місця завдяки роботі тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Але у ФФУ/УАФ звикли маніпулювати результатом, без найменшого сорому породжуючи чудові фейки і без дещиці сумнівів видаючи бажане за дійсне. Лише б здатися білими й пухнастими. І продовжують робити це за інерцією навіть у ситуації, близькій до патової.

Тут доречно ще раз нагадати реальну картину, на тлі якої "пральня" Павелка з відмивання бюджетних грошей святкує свою "перемогу". 20 березня Офіс генерального прокурора повідомив директор "ФФУ Продакшн" про підозру у скоєнні ним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, здійснене в особливо великих розмірах) і ч. 1 ст. 366 (службова підробка) Кримінального кодексу України. Після цього Печерський районний суд Києва обрав для Андрія Бондаренка запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у справі про вчинення службового підроблення та привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. Окрім того, його зобов'язали здати закордонний паспорт, прибувати до слідчого за першим викликом і не залишати населеного пункту, де живе, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Водночас у постанові суду було чітко написано: провину Бондаренка у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень цілковито підтверджують зібрані докази.

І ще уточнення – для повноти картини: "На підставі проведеної в межах кримінального провадження комплексної судової експертизи встановлено, що, перебуваючи на посаді директора ТОВ "ФФУ Продакшн", Бондаренко, зловживаючи своїм службовим становищем, склав завідомо неправдиві офіційні документи, навмисне завищивши на 34% вартість штучного покриття, використаного для будівництва 66 мініфутбольних майданчиків у Києві. Наслідком злочинних дій Бондаренка стало незаконне заволодіння очолюваною ним дочірньою структурою УАФ коштами державного бюджету України та бюджету Києва в особливо великих розмірах на загальну суму 9 420 449 грн 28 коп".

Одне слово, перспективи пана Бондаренка ніяк не можуть бути райдужними. Йому б поспівчувати, а не підносити на переможний п'єдестал. До речі, сам Павелко теж не поспішає вітати свого спільника. Напевно, щось знає, або передчуває тривалу самоізоляцію на антикорупційному карантині. Із підпискою про невиїзд...

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати