ГОРДОН
 
 
ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Хай що розповідає Павелко, програма реконструкції футбольної інфраструктури – одна з найцинічніших корупційних афер в історії України

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

П'ять років піару.

У перші дні березня сторінка глави ФФУ/УАФ у Facebook просто закипала від значущості, урочисто рапортуючи про участь Павелка в Конгресі УЄФА і бадьоро анонсуючи грандіозні плани УАФ/ФФУ в межах рішень, ухвалених на засіданні виконкому ФФУ/УАФ.

Щоправда, тут одразу виникли нюанси. Зокрема, багато джерел ставили запитання, чи дійсно Павелко голосував за те, щоб матч за Суперкубок УЄФА 2023 здобула російська Казань.

"Пан Павелко завжди напоказ був видатним патріотом України, носив вишиванку й навіть у Верховній Раді дякував Домагою Віду за перемогу над Росією на ЧС 2018. Якщо інформація про позитивне голосування Павелка правдива, тоді залишається лише згадати фразу про "вовка в овечій шкурі", – висловився щодо цього [головний редактор сайта sportanalytic.com] Ігор Цвік.

Із впровадженням VAR у Будинку футболу поквапилися й наламали дров

Знову бурхлива дискусія розгорілася щодо системи VAR, у зв'язку із впровадженням якої в УПЛ Павелку нібито надійшла купа привітань від європейських колег.

Практично всі джерела згодні: VAR нашому футболу потрібен. Але водночас уже стало зрозуміло, що навіть неупереджене око відеоасистента в українських реаліях цілком може ставати на бік одного клубу на шкоду іншому. Як це було під час матчу 20-го туру "Десна" – "Шахтар", коли після перегляду VAR Євген Арановський скасував гол у ворота гірників і коли чомусь не став переглядати епізод із фірмовим сигналом Тайсона, проігнорувавши фол, який наказано карати червоною карткою. На думку численних експертів, обидва рішення арбітра були неправильними. І це позначилося на результаті матчу, який завершився мінімальною перемогою "Шахтаря".

Тобто жоден VAR не допоможе нам позбутися суддівських скандалів, поки кваліфікація арбітрів, їхня неупередженість і кришталева чесність залишатимуться на нинішньому рівні. І який, до речі, у ФФУ/УАФ чомусь ніяк не намагаються підтягнути. Навпаки, часто складається враження, що керівництво федерації руками суддівського корпусу одні клуби відверто тягне за вуха, а інші цинічно топить.

Але найбільше обурення викликає той факт, що відеодопомогу арбітрам використовують в окремо вибраних матчах.

"Важливий момент – це все-таки забезпечення роботи VAR на всіх матчах, а не вибірково. Так, задоволення, можливо, не з дешевих, але точно дасть змогу уникнути появи вже у футбольному середовищі розмов, мовляв, за допомогою призначення або, навпаки, непризначення VAR на той чи інший матч когось тягнуть за вуха, а когось відверто "зливають" (footboom.com).

"Від початку впровадження інновації минуло всього чотири тури, а футбольне товариство порушує цю тему щодня все частіше. І відгуки переважно негативні... Майже всі тренери клубів УПЛ зійшлися на тому, що присутність цієї системи лише на двох матчах із шести – це, вибачте за слово, фігня! І це дійсно так. Якщо в УАФ кричать про однакові умови, то надайте їх усім учасникам. Або й далі тестуйте в офлайні, але надавайте детальні звіти про те, як це відбувається" (dynamomania.com).

Одно слово, напрошується однозначний висновок, що із впровадженням VAR у Будинку футболу поквапилися і наламали дров, спровокувавши чергову неоднозначну ситуацію.

А хіба доречно подавати як грандіозне досягнення повернення УПЛ до формату турніру за участю 16 команд із сезону 2021–2022?

Читаємо в Артема Франкова: "Повернення до 16 команд у Прем'єр-лізі із 2021 року – це не якесь історичне ноу-хау, а просто підтвердження рішень більш ніж піврічної давності, коли не наважилися повернутися до 16 відразу, улітку 2020, і придумали проміжний сезон на 14 команд у 2020–2021. Вибачте, це не новина і не сенсація..."

"А звернули увагу на натяк щодо реформування молодіжного футболу? Розшифрую: ідеться про скасування чемпіонату U21. Фахівцям, які проти цієї реформи, саме час висловитися – потім буде пізно. Чекаю висловлювань не президентів та інших функціонерів (сумніваюся, що, наприклад, Павелко на цьому хоч трохи розуміється), а спеціалістів, які працюють із молоддю", – висловився щодо цього головред "Футболу".

Зі свого боку, Андрій Шахов вельми скептично прокоментував перспективи озвученого Павелком проєкту з розвитку жіночого футболу. І теж досить аргументовано: "Усі клуби Прем'єр і Першої ліги відтепер повинні мати жіночі команди. Напевно, у нас клуби недостатньо збиткові, якщо на них ще й жіночий футбол хочуть повісити. В Україні й на чоловічий перестали ходити... Усе, що прищеплюють штучно й насильно, приречене на невдачу".

Трюк із залученням для боротьби за чистоту футболу італійця Франческо Баранки виявився цинічним окозамилюванням

У цьому контексті вельми показовим є пафосний матеріал на офіційному сайті ФФУ/УАФ під заголовком: "П'ять років нових досягнень в умовах війни". Звіт присвячено напівкруглій даті перебування Павелка на головному керівному посту в українському футболі.

Є сенс прочитати його уважно, щоб зрозуміти, чим ще, крім VAR і повернення УПЛ до формату з 16 командами, вихваляється "реформатор". Процитуємо його головні тези.

Павелко – про розвиток футболу й підтримку професійних клубів: "Зараз у нас 50 професійних команд у всіх лігах. І є всі передумови для того, щоб це число збільшувалося".

Абсолютно всі професійні клуби України у приватній власності. І поява в тому чи іншому регіоні нового колективу – це заслуга тільки людей, які добровільно вкладають свої гроші у футбол. Ну, а якщо вже говорити про підтримку, то тут доречно навести досить показовий список: "Дніпро", "Металіст", "Металург" Донецьк, "Металург" Запоріжжя, "Говерла". Це клуби, які грали в УПЛ і припинили своє існування під час правління нинішнього глави ФФУ/УАФ.

Павелко – про боротьбу з договірними матчами: "Свого часу, працюючи у Верховній Раді, я завжди підтримував не лише футбольні, а й загальноспортивні ініціативи. Зокрема, це законодавча ініціатива, яка допомогла створити дієвий інструментарій для боротьби з договірними матчами – чинний сьогодні закон "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань".

Глава ФФУ/УАФ, похваляючись законодавчою ініціативою, скромно промовчав, що його закон виявився абсолютно недієвим, а трюк із залученням для боротьби за чистоту футболу італійця Франческо Баранки – цинічним окозамилюванням. По суті, цей проєкт федерації виявився глибоко провальним. Адже навіть знамениту справу про договірняк "Маріуполя" й "Гірник-Спорту" наші контрольно-дисциплінарні органи спустили на гальмах. Тож жодної боротьби з договірними матчами там насправді не було і немає. Зате тепер нескладно порахувати витрачені даремно з бюджету федерації гроші на утримання іноземного легіону фахівців, які багато і красиво обіцяли.

Павелко – про популяризацію національної збірної: "Ідею, що збірна України належить усій країні, і тому вона не повинна грати в одному місті, ми взяли на озброєння давно..."

Трохи більш ніж рік тому преса буквально била на сполох у зв'язку з тим, що головна команда країни практично не грає вдома. Ось кілька заголовків за цією темою: "Вона тут більше не живе", "Збірна за викликом". А ось статистика, наведена сайтом "Команда 1": "У 2014 році вдома ми зіграли 62,5% матчів (п'ять із восьми), у 2015-му – 50% (п'ять із 10), у 2016-му – 41,67% (п'ять із 12), у 2017-му – 37,5% (три з восьми), у 2018-му – 20% (два з 10)".

У 2019-му цю сумну картину вдалося підправити. Але завдяки офіційним матчам. А де будемо грати найближчі спаринги – із Францією і Польщею, нагадати? У Сен-Дені та Хожуві.

Павелко – про проведення в Києві фіналів Ліги чемпіонів: "Футбольні свята фіналів Кубків чемпіонів УЄФА в Києві познайомили Європу і весь світ із сучасною Україною".

Узагалі-то із сучасною Україною у футбольному контексті Європа познайомилася дещо раніше – коли ми спільно з Польщею провели ЧЄ 2012. Тож Павелко тут аж ніяк не першовідкривач, як він традиційно намагається продемонструвати. І до ідеї провести в Києві фінал Ліги чемпіонів 2018 він насправді не причетний. Усім відомо, що це була ініціатива й заслуга почесного члена УЄФА Григорія Суркіса. Як і "Євро 2012".

Павелко ж, якщо повернутися до подій дворічної давнини, завжди буде асоціюватися з безпрецедентно скандальним і ганебним турне Україною кубка чемпіонів, який у підсумку став іграшкою падчерки глави ФФУ/УАФ. Знімки дівчинки, яка грається з почесним трофеєм на задньому сидінні дорогого авто, тоді облетіли всю Європу. І навряд чи це додало міжнародного авторитету Україні.

Усі нинішні піар-рухи Павелка – чистісінький блеф

Павелко – про фінансову прозорість УАФ/ФФУ: "Я не раз уже говорив про відкритість і прозорість у діяльності Української асоціації футболу. Усі платежі, які ми проводимо, абсолютно прозорі".

Було б смішно, якби не було так сумно. Узяти хоча б найсвіжіші дані з тих, що стали надбанням громадськості і викликали масове обурення. Про яку відкритість і прозорість може говорити глава федерації футболу, яка закуповує через посередника у незрозумілого постачальника... 30 тонн елітних сортів чаю, більш ніж 10 тонн кави, понад 2 тонни морепродуктів? Якщо це були реальні закупівлі, як іронічно зауважив громадський діяч Дмитро Співак, хто ж тоді випив стільки кави? А, може, жодних закупівель насправді й не було, а гроші в сумі €11 млн просто пішли в офшор?..

Павелко – про програму по реконструкції футбольної інфраструктури України: "Наша команда, що прийшла до керівництва українським футболом у 2015 році, могла сказати: "У країні війна, нам не до будівництва стадіонів і майданчиків". І навряд чи хтось нам дорікнув би в такій ситуації за бездіяльність. Але ми пішли іншим шляхом... І вже зараз можна говорити, що наш план мати у країні 2500 майданчиків і 50 полів із синтетичним покриттям буде перевиконаний".

Хай що він розповідає, а всім давно зрозуміло: це була одна з найбрудніших і найцинічніших корупційних афер в історії України.

Мільйонні відкати під час закупівлі в офшорах обладнання для загадкового заводу з виробництва штучного покриття. Завищена як мінімум у півтора раза ціна на його продукцію. "Освоєння" грошей із держскарбниці у розмірі 1,25 млрд грн, які сам же Павелко і пролобіював для ФФУ/УАФ, користуючись службовим становищем під час перебування на посаді голови бюджетного комітету Верховної Ради...

У підсумку шляхетну, на перший погляд, ідею зведення спортивної інфраструктури в Україні докорінно перекрутили, і вона трансформувалася в особистий бізнес президента ФФУ/УАФ і його поплічників.

Але завдяки численним публікаціям і сюжетам на центральних телеканалах корупціонера й казнокрада вивели на чисту воду. ЗМІ неодноразово надавали неспростовні докази конфлікту інтересів, зловживання службовим становищем та корупційних дій Павелка. І якщо за часів президентства Порошенка йому вдавалося "тримати фасон", навіть незважаючи на заведені на нього кримінальні справи, то зараз ситуація змінилася докорінно.

Створена наприкінці минулого року тимчасова слідча комісія Верховної Ради явно налаштована на безкомпромісні пошуки істини. І в очах громадськості Павелко та його оточення нічим не відрізняються від таких самих одіозних Свинарчуків із їхньою корупційною схемою в "Укроборонпромі". Різниця лише в тому, що ті під час війни наживалися на армії, а Павелки – на футбольних полях. Обсяги злодійства цілком порівнянні.

Тож усі нинішні піар-рухи Павелка – чистісінький блеф. А як інакше можна сприймати, наприклад, розрекламовані ним прожекти про проведення в Києві конгресу УЄФА? Тільки вдуматися – людина перебуває під слідством, ще не ухвалено рішення про її реноме членами ТСК, а вона розвішує у ЗМІ локшину, як збанкрутілий Голохвастов про вигідне одруження.

Можливо, Павелко ніколи й не дивився хрестоматійного фільму, а тому не знає, чим закінчив у підсумку свою аферу головний герой безсмертної комедії. Напевно, не було коли йому. Дуже й дуже зайнятий був Андрій Васильович в УЄФА стратегічним розвитком європейського футболу.

Але, мабуть, недавній виступ із трибуни Верховної Ради народного депутата Владлена Неклюдова він просто не міг пропустити повз вуха. Не мав права. Коли розглядали питання про недовіру Руслану Рябошапці, нардеп із фракції більшості в парламенті чітко і зрозуміло вибудував логічну послідовність завдань загальнодержавної ваги для нового генерального прокурора: "Я знаю, що той, хто прийде на зміну, продемонструє суспільству, що ми готові відповісти на великий запит та повідомити про підозру тих, хто цього заслуговує, і якісно організувати розслідування ще й інших резонансних кримінальних проваджень: і про події в Одесі 2 травня 2014 року, і у справах Майдану, і щодо посадових осіб Федерації футболу України, які крали бюджетні кошти".

Джерело: "ГОРДОН"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги