І кілька роз'яснень щодо мого ставлення до Порошенка.
1. Я завжди доволі негативно ставився до Порошенка і вважаю, що він обрубав шанси і перспективи України, що було намітилися.
2. До всього того я бачу, що більшість проблем, які нерідко закидають у провину особисто Порошенку, мають системний характер. Провина Порошенка, однак, у тому, що він не боровся з ними, а боровся з тими, хто намагався з ними боротися.
3. Проте я не бачу серед суперників Порошенка (топових, принаймні) жодного, хто був би готовий і здатний боротися з цими системними проблемами і реально ламати систему. Хто може їх посилити – я бачу.
4. Якщо люди думають, що Порох – це дно, то це не так. Падати ще є куди у вищому ступені.
У відповідь тим, хто згадує сакраментальне "якщо не Путін, то хто". Путін – не людина, Путін – це система. "Якщо не Путін" означає злам системи, і тому спроба пропаганди зробити вигляд, що мова йде лише про вибір із кількох кандидатів на президентську посаду – це чиста демагогія. У нашому ж випадку я якраз підкреслюю, що жоден з українських топових кандидатів змінити систему не здатний. Перерозподіл потоків зробити так, здатен. Надрукувати гроші – здатен. Здати Україну Путіну – цілком навіть здатен. А от покінчити з олігархічно-корупційною системою...
Джерело: Павел Шехтман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора