+29 Київ
Упевнений, що в майбутньому про оборону Бахмута буде написано книжки і знято фільми.
А поки що я й далі дивуюся тому, що відбувається. Адже можна сказати, що в цій битві бере участь три сторони з різними цілями.
Міноборони РФ. Складається враження, що головне завдання Шойгу й Ко – ухерювання бойової сили ПВК "Вагнер" із метою зменшення впливу Пригожина.
Шойгу вдалося на початку року переконати Путіна перекрити вагнерівцям потік зеків і скасувати безліміт у снарядах. Після цього поголів'я штурмовиків-камікадзе почало різко скорочуватися.
Пригожин. Бореться за медіаперемогу у вигляді взяття Бахмута вагнерівцями, а заразом по-чорному мочить Шойгу з Герасимовим, звалюючи на них відповідальність за провали за термінами взяття міста, а тепер і за "втечу" із флангів.
Втративши значну кількість людей, Пригожин провів піар-кампанію, за підсумками якої радісно втулив фланги силам МО РФ. А тепер активно дістає їх, щодня публікуючи на своїх каналах карти, де ретельним вказує ділянки, які покинула російська армія.
Тут треба наголосити на ролі Путіна. Зрозуміло, що його улюблений метод – зіштовхувати холопів лобами, поперемінно послаблюючи їх, щоб було легше керувати. Але займатися таким під час війни – формений ідіотизм.
ЗСУ. Виснажують російські сили, змушують перекидати до Бахмута підрозділи РФ з інших напрямків.
Отже, ці самі інші напрямки слабшають, що важливо перед наступом.
У підсумку цілком може так статися, що мети досягнуть усі. Шойгу досягне фізичного ухерювання вагнерівців, Пригожин здобуде свою піар-перемогу над МО РФ, ну а ЗСУ створять найкращі умови для наступу.
І тільки любитель багатоходівок дивитиметься на все це й не розумітиме, як так вийшло.
Джерело: Шрайк / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
