-3 Київ
Заява Турчинова про необхідність змінити формат АТО, оскільки в його межах окуповані території звільнити неможливо – це насамперед результат впливу громадської думки та ЗМІ, які змусили керівництво країни змінити риторику. По-друге, розпочалися передвиборчі перегони, і політики намагаються вдягнути жовту майку лідера та першими дійти до фінішної прямої.
Така зміна владної риторики свідчить про те, що керівництво держави зрозуміло, що подальше загравання щодо того, що ОРДЛО – це українська територія та ми повинні безкоштовно забезпечувати їхню життєдіяльність, не відповідають суспільним настроям. Навіть більше, в умовах економічної кризи такі дії відверто злочинні.
Влада не може не зважати на суспільні настрої, коли складно пояснити звичайному українцю, чому він має платити за свого "брата", який мешкає на окупованій території та не оплачує комунальних послуг. Тоді, як у нас тарифи на комунальні послуги зросли мінімум удвічі. І риторикою щодо збереження територіальної цілісності вже не проймеш, коли гаманець порожній.
Заява секретаря РНБО Олександра Турчинова про те, що на Донбасі потрібно перейти до нового формату захисту країни від агресії Росії, запізнилася на три роки.
Тільки тепер, на четвертому році війни, представники влади говорять про те, що військові дії, які йдуть на сході України, ніяк не відповідають своїй назві – " антитерористична операція ". Україна має справу не з терористами чи сепаратистами, а з актом зовнішньої агресії з боку Російської Федерації. На жаль, влада всі ці роки, маніпулюючи поняттями, відтягувала момент визнання територій окупованими, а саме військове протистояння скромно називала не війною, а АТО.
Тому заява Турчинова виглядає неактуальною. Про це потрібно було говорити ще у травні–червні 2014 року. До того ж потрібно було не просто робити заяви, а робити конкретні кроки, спрямовані на визнання територій окупованими.
А те, що відбувалось у нас протягом трьох років, – це фактично заробляння представниками влади на війні, використовуючи риторику АТО. Але такої риторики керівної еліти не сприймали в суспільстві. З одного боку, склалася ситуація, коли суспільство не довіряє владі, а з іншого – воно змушене миритися з тим фактом, що на момент зовнішньої агресії в умовах військового протистояння зміна керівної еліти неможлива. Фактично суспільство стало заручником цієї ситуації, яку створили самі ж чиновники.
Примітно, що як тільки починала звучати якась критика діяльності РНБО або президента, відразу згадували про те, що в нас не АТО, а військова агресія з боку РФ. Але як тільки заходила мова про "розпилювання" бюджетних коштів на нібито відновлення зруйнованої війною інфраструктури або на закупівлю за незрозумілими схемами вугілля на окупованих територіях, влада миттєво змінювала риторику та починала говорити про неможливість уживання терміна "окуповані території" та верзла відверту ахінею.
У заяві Турчинова чітко не прозвучало думки про те, що ми перейдемо від формату АТО та визнаємо війну війною. Це позиція людини, яка намагається всидіти одразу на двох стільцях. З одного боку, він визнає факт військового протистояння із зовнішнім ворогом – Російською Федерацією, а з іншого – уникає прямих формулювань про сам характер цього протистояння.
Якщо ж все-таки влада почне називати війну війною, то зміниться ставлення самих українців до характеру військового протистояння. Оскільки наразі незрозуміла ситуація, коли половина країни воює, а інша половина – не вилазить із шинків. Передусім цей чіткий меседж влади має бути спрямовано самим українцям. А коли представники влади уникають називати війну війною, це виглядає дивно. Окрім того, зміниться комплекс заходів із протидії зовнішній агресії, які відрізняються від характеру проведення АТО.
Якщо влада визнає, що збройний конфлікт на Сході України – це не АТО, а зовнішня агресія з боку РФ, то всю відповідальність за ведення військового протистояння має нести Міністерство оборони, а не СБУ, яка перетворила все це на "годівницю". Як Служба безпеки України може протистояти військовій агресії? Адже мова йде про планування військових операцій, звільнення територій, а це не сфера діяльності СБУ.
Чимале значення у зміні риторики та погляду на ситуацію на Донбасі зіграла й економічна блокада.
Економічна блокада, незважаючи на весь той тиск та інформаційну хвилю, мала позитивний результат. Адже існували корупційні схеми закупівлі вугілля, це була ширма для заробляння грошей. Урешті стало зрозуміло, що де-факто і де-юре ці території треба визнавати окупованими.
Свою заяву Турчинов зробив після того, як він побував у зоні АТО. І це не випадково.
Усі готуються до виборів, переформатування команд. Ті майбутні учасники перегонів, які перебувають у владних кабінетах, не мають бажання полишати свої посади. Тому будуть змушені зважати на суспільну думку. А сьогодні настрої серед українців такі: визнати території окупованими та з розумінням ситуації підходити до питання їх звільнення.
Джерело: "ГОРДОН"
