-1 Київ
Іранці збили літак МАУ умисно, а версія про людський фактор – прикриття.
Літак Boeing 737-800 NG авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" в Ірані не міг бути збитий через помилку оператора чи збій у системі наведення зенітно-ракетного комплексу "Тор-М1".
Показово, що відповідальність за збиття українського лайнера взяв на себе не офіційний Тегеран, а військово-політичне формування "Корпус вартових ісламської революції" (КВІР), яке по суті є "державою в державі". Це залишає офіційному Ірану поле для дипломатичного маневру – переклавши відповідальність на КВІР, одночасно просувати версію про наявність внутрішніх суперечок між світською й теократичною (духовною) владою країни. Фактично сам факт збиття українського літака використала світська влада для послаблення впливу КВІР усередині країни, зокрема на фінансово-економічний сектор.
Є багато запитань щодо офіційної версії КВІР про те, що літак МАУ було збито через людський фактор і що це сталося ненавмисно.
По-перше, заява про те, що оператор ЗРК "Тор-М1" переплутав цивільний літак із крилатою ракетою чи американським винищувачем, свідчить про низьку кваліфікацію командувача КВІР або умисну дезінформацію світової спільноти. Справа в тому, що крилаті ракети "Томагавк", які використовувалися в численних військових конфліктах після їхнього прийняття на озброєння (станом на серпень 2017 року було використано понад 2300 ракет для виконання бойових завдань), летять на максимально низькій висоті (5 м над поверхнею моря) завдяки розвиненій системі позиціювання (GPS), контролю (DSMACN, TOA), тривимірній системі корекції траєкторії відповідно до рельєфу місцевості (TERCOM), у той час як літак на момент ураження набрав висоту 2400 м.
По-друге, характер польоту крилатої ракети істотно відрізняється від характеру польоту літака. Крилата ракета летить, огинаючи рельєф місцевості. Це забезпечує високу скритність ракети і складність її знищення засобами ППО. Водночас цивільний літак має чітку траєкторію польоту – так званий повітряний коридор. До того ж швидкість літака на момент ураження, за оцінками спеціалістів, становила приблизно 220 км/год. Тобто оператор ЗРК чітко усвідомлював, на який борт націлена система і куди буде випущена ракета.
Варто звернути увагу на технічні характеристики українського літака та крилатої ракети. Довжина літака Boeing 737 – 39,5 м, розмах крил – 34,3 м, у той час як крилата ракета має довжину 6,25 м і діаметр 0,53 м. За оцінками спеціалістів, сплутати літак із "Томагавком" неможливо.
Третій фактор, що спростовує версію про випадкове збиття авіалайнера, пов'язаний із технічними характеристиками зенітно-ракетного комплексу "Тор-М1". Нагадаю, що це зброя близького радіусу дії, максимальна дальність ураження якої становить 12 км, тому оператор ЗРК чудово усвідомлював, яку ціль він захопив, супроводжував і по якій працював.
Крім того, ЗРК "Тор-М1" має дві радіолокаційні станції – оглядовий локатор і радіолокатор наведення. Оглядовий локатор дає повну картину того, що відбувається у повітряному просторі за 3 с, оцінюючи ступінь небезпеки об'єкта, його швидкість і висоту, а далі усе це виводиться на монітор оператора, і він чітко усвідомлює, яка перед ним ціль. У "Тора" – радіолокаційна система з дуже високою розподільною здатністю. Він фактично не міг переплутати Boeing 737 із БПЛА. До того ж, за інформацією російських військових експертів, ЗРК "Тор-М1" провів декілька десятків успішних військових стрільб у Хмеймімі, у Сирії, саме по БПЛА. Варто зазначити, що зі стовідсотковою результативністю.
Нагадаю, що український Boeing перебував у повітрі декілька хвилин, тож заяви про те, що оператор мав 10 с для ухвалення рішення, не відповідають дійсності.
Крім того, зверну увагу на ще одну важливу деталь, що спростовує версію про неумисне збиття лайнера. Цивільний літак оснащений ретранслятором, який працює на міжнародних частотах і передає інформацію про швидкість, висоту і тип літака. Військові мають коди цього ретранслятора, а ЗРК "Тор-М1" оснащений системою "свій – чужий". Якщо виявлена повітряна ціль не дає упізнання "свій – чужий" і за характеристиками польоту класифікується як ворожа, тільки тоді за рішенням командира розрахунку приймається рішення щодо його ураження.
У цій версії іранці припустилися однієї важливої помилки – якби вони заявили, що ЗРК випустила ракету в автоматичному режимі, то ще можна було б повірити у стороннє втручання. Примітно, що напередодні трагедії в небі над Тегераном у ЗМІ активно розповсюджувалася інформація про хакерську атаку на ППО Ірану. Це наштовхує на висновок про реалізацію так званої операції прикриття, за якою збиття українського літака будуть пояснювати зовнішнім втручанням у системи наведення і комунікацій. Цю версію підтверджує і заяви КВІР про те, що оператор "Тор-М1" не зміг з'єднатися зі своїм командиром.
Джерело: "ГОРДОН"
