Історія з ОБСЄ та Хугом, який уперто не бачить на сході російської армії, має принести прагматизм в оцінці не лише країн, а й міжнародних організацій.
Після краху Будапештського меморандуму ми усвідомили, що всі країни захищають лише власні інтереси і нічиї інші. Але в Україні досі чомусь вважають, що натомість міжнародні організації – це такі собі міжнародні воїни світла, які просто так допомагають гнобленим людям і завжди на боці добра... Ні, не завжди.
Тому що вони – від ОБСЄ і МВФ аж до експертних центрів – так само, як і держави, мають свої вузькі інтереси – бюджет, вплив, піар, політична кар'єра її лідерів, а іноді організації просто є інструментом інших держав. Тому нема чого ображатися на "сліпу" ОБСЄ. Сліпі ми, якщо не можемо розгледіти їхні справжні інтереси.
Джерело: Sergiy Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора