Якщо подивитися на війну між Саакашвілі і Порошенком очима першого, то вона зрозуміла і її можна пояснити. Екс-президент Грузії, який навряд чи повернеться в свою рідну країну найближчим часом і не зміг добитися серйозного прориву в Україні, бореться за своє політичне виживання.
Навіть більше, завдяки недалекоглядності свого опонента Саакашвілі отримав таку сцену для свого шоу, про яку колишній одеський губернатор не міг навіть мріяти. Гучні акції, медійний шум, максимальний епатаж – битва між колишніми однокурсниками проходить явно на полі Саакашвілі, що вже ніяк не можна назвати плюсом для Порошенка.
Ні, звичайно, глобальної перемоги Саакашвілі навряд чи доб'ється. Цілком можливо, що прорив екс-грузина через польсько-український кордон дещо підвищить мізерний рейтинг його політичної сили, проте сам факт того, що Саакашвілі відчайдушно шукає союзу з людьми на кшталт Тимошенко або Садового, свідчить не на користь його блискучих політичних перспектив.
Однак підсумок битви між Саакашвілі і Порошенком значно важливіший для майбутнього українського президента, ніж для лідера "Руху нових сил". Саакашвілі просто нічого втрачати: він іде ва-банк, намагаючись учепитися за останню соломинку, щоб залишитися у серйозній міжнародній політиці. Чи є в нього, з огляду на це, щире бажання зробити життя в Україні кращим? Можливо, але сумніваюся.
Порошенко ж своїми діями щодо Саакашвілі, які мають відвертий характер особистої помсти, завдає непоправної шкоди своїй інтернаціональній репутації. Позбавлення екс-грузина громадянства вже важко повернути назад, воно встигло стати історією. Питання щодо цього рішення, утім, залишаються: окрім його недемократичного характеру, немає жодного політичного сенсу позбавляти українського паспорта лідера партії з рейтингом 2%.
Хай там як, повторю, це вже надбання історії. Повернемося в нинішній час: найкращим рішенням для Порошенка в неділю було б просто впустити Саакашвілі в Україну. Спокійно і без усякого шуму, без зупинок поїздів і повідомлень про "замінування" прикордонних пунктів. Так Порошенко зміг би "вкрасти" шоу у Саакашвілі, який, звичайно, зовсім не хотів просто в'їхати на територію України. Саакашвілі потрібні були шум, скандал і резонанс, що екс-грузин і отримав.
Схоже, нераціональні рішення українського президента і справді можна пояснити тільки особистою образою, бо завдяки конфлікту із Саакашвілі він на рівному місці створив іміджеві проблеми не тільки для себе самого, але й для всієї країни. Очевидно, що картинка з прибічниками колишнього президента Грузії, які без прикордонного контролю проводять його через кордон, не сприяє ставленню до України як до серйозної держави.
У конфлікті між Саакашвілі і Порошенком екс-грузина лише умовно можна назвати переможцем. Зате двоє переможених у ньому очевидні: це сам Порошенко й Україна як держава. Українському президенту потрібно серйозно задуматися над тим, що йому важливіше – зведення рахунків із ким-небудь зі своїх опонентів або ж національні інтереси України. Не кажучи вже про те, що тактика Порошенка щодо Саакашвілі вкотре підкреслює, наскільки Порошенко і демократичні цінності далекі одне від одного.
Джерело: "ГОРДОН"