Російська пародія на Феміду в особі Північно-Кавказького окружного військового суду дала Павлу Грибу шість років ув'язнення. Уся ця сповнена російської великодержавної шизофренії, підлості й підступністі епопея свідчить про кілька речей:
- Москва всіляко намагається довести, що для неї не важливі свідчення відсутності провини й непричетності. Важливим є громадянство того, хто потрапив у руки спецслужб РФ. Жодні норми ні міжнародного, ні, власне, російського права значення не мають. На першому місці – тотальна ненависть до України, утім, як і до всього цивілізованого світу;
- для Кремля його спецслужби виконують насамперед ідеологічну і тільки "наступальну" роль. Безпека держави (в розумінні демократичних держав) – на 10-му місці. Політичне замовлення – "наше все";
- Москві було важливо продемонструвати, що її спецслужби почуваються як удома на території країн – сателітів РФ (у цьому випадку – лукашенківської Білорусі). Водночас влада останніх навіть писнути нічого не може або дати заради пристойності хоч якусь подобу офіційного коментаря, нехай і найтупішого.
Отже, Путін нав'язує не тільки Україні, але й усім розсудливим країнам свій порядок роботи спецслужб – коли жодна демократична держава не може відповідати симетрично, оскільки це для таких країн буде просто дикістю і повним підривом усієї системи демократичних цінностей.
Що ж, треба шукати адекватні відповіді. Як і переконувати наших західних партнерів, що всі форми тиску на РФ для звільнення українських політв'язнів – це аж ніяк не суто внутрішня проблема Києва.
Джерело: Дмитрий Тымчук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора